В городе Бердичеве остается чрезвычайно напряженной ситуация с пассажирскими перевозчиками, которые вот уже в течение длительного времени не получают положенную компенсацию за бесплатный проезд льготной категории людей. Свою озабоченность данной проблемой выразили на очередном заседании исполнительного комитета местные городские власти, поскольку государственной субвенции для погашения задолженности пока не предвидится. Между тем недавно Житомирская область получила целых пять миллионов гривен за льготную перевозку пассажиров – но город Бердичев их не увидел.
На даний час маю доньку, якій виповнилося 2,7 міс. Весь цей час я з жахом пригадую пологи в БЦЛ. Описати цей жах на сторінках газети мене заставила стаття в газеті «РІО-Бердичів» «Горе лікар, яка калічить та доводить дітей до смерті» № 90 (1052) 13.11.2012 р.
Бердичівська міська партійна організація Всеукраїнського об’єднання «Свобода» спільно з Народним Рухом України та Товариством «Просвіта» організували марафон «Запали свічку» селами Бердичівського району. Зокрема, патріоти відвідали село Іванківці, Семенівка, Садки, Гадомці та Половецьке. В кожному з цих сіл є пам’ятний знак на цвинтарі, де поховані селяни, які стали жертвою червоних окупантів. В кількох населених пунктах учасників марафону зустрічали мешканці з сільськими головами. Зокрема, Лариса Міняйло в селах Садки та Гадомці з селянами вшанували своїх односельчан, яких винищував режим. Це й не дивно, адже в кожному з цих населених пунктів загинуло близько 200 чоловік у кожному. Навіть сьогодні ці села не можуть змиритися та відійти від цих втрат. Люди вимирали там цілими сім’ями. Для кожного з селян це особиста історія родини, а не просто історія написана в підручнику. «Загинуло дуже багато наших односельчан. Ми пам’ятатимемо про них. Нехай земля їм буде пухом і вічний спокій їхнім світлим душам», - зазначила Лариса Міняйло, голова Садківської сільради.
Не на жарт розгорілися футбольні пристрасті в місті, цими вихідними. В новому залі міського Палацу спорту, зійшлись у баталіях не просто футболісти, а чиновники з чотирьох районів – Ружинського, Андрушівського, Бердичівського та міста Бердичева.
Бердичівським міським центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді проведено І етап конкурсу дитячої творчості «Діти за чисту енергію», спрямований на формування нового енергоефективного світогляду в суспільстві, підтримки обдарованих дітей та сприяння професійному самовизначенню підростаючого покоління.
в Бердичеві на стіні будинку №9 по вулиці Чорновола (до цього вулиця носила назву 9 Січня) під час урочистого мітингу відкрито меморіальну дошку на честь Героя України, багаторічного в'язня-дисидента В'ячеслава Чорновола. Напис на дошці: "Ця вулиця названа на честь борця за незалежність України, політика, державного діяча, лідера НРУ, Героя України Чорновола В'ячеслава Максимовича 24.12.1937 – 25.03.1999". Детальніше...
2005 р. —
поряд з будинком заводу безалкогольних напоїв, що розташований на розі вулиць Фелікса Дзержинського та Лілії Карастоянової, під час урочистого мітингу відкрито меморіальний знак пам'яті жертв Голодомору та політичних репресій. Детальніше...
2000 р. —
в період з 26 по 30 листопада в наслідок налипання та миттєвого намерзання снігу на проводи та кабелі електрозв'язку і обриву проводів було пошкоджено значну кількість споруд зв'язку у Бердичеві та Бердичівському районі. Стихія мала наступні наслідки: поламано 55 дерев'яних опор, пошкоджено більше 50 км стальних проводів. У перші дні стихії з-за обривів електропроводів та ліній залишились без телефонного зв'язку 30 населених пунктів – половина з усіх населених пунктів Бердичівщини.
1999 р. —
у Бердичеві відбулося урочисте відкриття новозбудованого Дому молитви Християн Віри Євангельської, що розташувався по вулиці Карла Маркса, 40. За основу архітектурного проекту голова місії "Світанок" Леонід Бондаренко обрав проект недавно збудованого у місті Рівному Дому молитви.
1917 р. —
військревком Південно-Західного фронту видав наказ, згідно з яким вищою владою визнавалася Рада Народних Комісарів. Без дозволу військово-революційного комітету заборонялося передислоковувати військові частини. Замість есерівсько-меншовицької газети "Голос фронта" почала виходити більшовицька газета "Известия". В комуністичній історіографії цей день вважається днем проголошення в місті Радянської влади. Але навряд чи можна вважати, що більшовики повністю контролювали місто, оскільки в Бердичеві залишився існувати штаб фронту з вірними йому військами. Крім того, в місті перебувала Верховна фронтова Рада, підпорядкована Українській Центральній Раді. Так і сталося: вже через тиждень – в ніч з 2 на 3 грудня – війська, вірні Центральній Раді, встановили над містом контроль, частину членів революційного комітету було заарештовано.
Отсутствие горячей воды в жилище, в 21 веке, когда космические корабли бороздят окрестности Марса, это плохо. Но если вы участник ВОВ, участник боевых действий, инвалид ВОВ или ветеран труда, и проживаете в Бердичеве, и у вас в доме или квартире нет горячей воды, то вам фантастически повезло!
Много жителей города Бердичева в свое время жаловались на то, что местная Скорая помощь на самом деле не такая уже и скорая, и иногда проще вызвать такси и самому транспортировать больного в больницу (при возможности), чем дождаться помощи врачей. Нарекание на работу данной службы было и у представителей городских властей, а не так давно некоторые автомобили «Скорой» оснастили специальными маячками, чтобы можно было быстро контролировать их постоянное местонахождение.
Станом на 01.11.2012р. борг населення перед Міським комунальним підприємством "Бердичівводоканал" за надані послуги з водопостачання та водовідведення складає 1 514 583 гри. 26коп. Підприємство неодноразово попереджувало споживачів про необхідність сплати заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення та проводило заходи по примусовому стягненню заборгованості. Однак, боржники належним чином не реагують на законні вимоги МКП «Бердичівводоканалу» та не вчиняють дії, що свідчили б про їх бажання зменшити розмір заборгованості. З метою погашення заборгованості за надані послуги та захисту законних прав, підприємство змушене піти на жорсткі міри, а саме: відключити боржників від водогінної та каналізаційної мережі.
Довольно большое количество жителей города Бердичева постоянно пользуются услугами железнодорожного транспорта, совершая поездки в другие города и даже страны. А в путешествии поездами и электричками есть свои плюсы: безопасность, быстрота и сравнительный комфорт (не нужно несколько часов сидеть в автобусе, трясясь по ухабам), и, безусловно, более низкая цена, чем при поездке маршрутками или автобусами. Кроме этого среди клиентов «Укрзализныци» большое количество и льготников других категорий. Однако, как стало известно редакции газеты «Бердичев Деловой», в скором времени крупнейшая железнодорожная компания намерена занести город Бердичев в «черный» список.
Більша частина рекламних щитів на вулицях міста перебуває у вкрай незадовільному стані. Про це повідомив Андрій Шефер, головний архітектор Бердичева, виступаючи на засіданні виконавчого комітету. Чиновники і запрошені на засідання заслухали звіт про роботу архітектурно і містобудівної ради при відділі містобудування та архітектури.
Другою головною проблемою в бердичівській архітектурі є контроль за втіленням архітектурних проектів у життя. Чиновники вже не раз зустрічалися з проблемою невідповідності ескізних пропозицій і реального будівництва. Коли забудовників намагались притягнути до відповідальності за суттєві розбіжності, то окрім аргументів у «вас так було в ескізі» - жодних фактичних підтверджень отого «було».
На Житомирщині триває сезон полювання на парнокопитних та хутрових мисливських тварин. На території нашої області мисливське господарство ведуть 80 користувачів мисливських угідь. 69 з них в цьому році мають ліміти на добування ліцензійних тварин. Це кабан, козуля, олень плямистий та європейський, бобер та інші. А ще в нашій області дозволяється полювати на лося, куницю лісову та американську норку.
Отсутствие горячей воды в жилище, в 21 веке, когда космические корабли бороздят окрестности Марса, это плохо. Но если вы участник ВОВ, участник боевых действий, инвалид ВОВ или ветеран труда, и проживаете в Бердичеве, и у вас в доме или квартире нет горячей воды, то вам фантастически повезло!
Как-то быстро и незаметно уже почти пролетел этот 2012 год, и уже буквально через месяц жители города Бердичева вместе со всем миром встретят новый, 2013 год. Что он принесет для каждого из нас – пока неизвестно, однако редакции газеты «Бердичев Деловой» удалось хотя бы узнать, как же преимущественное большинство граждан будет отдыхать на новогодние праздники согласно с рекомендациями нашего Правительства.
Весною чи влітку цього будинку майже не видно за зеленим шатром дерев, які утворюють гарну алею від воріт до ганку. Тому й нечасто бердичівляни звертають увагу, що тут, поруч з ними, знаходиться чудовий архітектурний пам’ятник, який може багато розповісти про епохи, які довелось йому пережити, та людей, які жили в ці епохи.
хоровій капелі, що діє при районному Будинку культури, присвоєно звання "Самодіяльна народна хорова капела" та вручено Велику Золоту медаль.
1737 р. —
комірник граничний брацлавський, генеральний комісар (управитель) Бердичівської волості Казімеж Хоєцький страчує у Бердичеві гайдамаків – учасників Народного повстання 1734-1738 рр., що охопило Правобережну Україну. Бердичівщина у цей час входить до складу Київського воєводства Речі Посполитої.
Долю комунального підприємства, яке колись було основним місцем культурного відпочинку бердичівлян, вирішено. Кінотеатр імені Фрунзе, який колись називався «Зоря», давно вже втратив свої позиції, як місце відпочинку мешканців нашого міста. Красиве приміщення перетворилось на холодну пустку через технічний прогрес, адже наш театр дещо відстає від сучасних форматів.
Бердичівська міська партійна організація Всеукраїнського об’єднання «Свобода» спільно з Народним Рухом України та Товариством «Просвіта» організували марафон «Запали свічку» селами Бердичівського району. Зокрема, патріоти відвідали село Іванківці, Семенівка, Садки, Гадомці та Половецьке. В кожному з цих сіл є пам’ятний знак на цвинтарі, де поховані селяни, які стали жертвою червоних окупантів. В кількох населених пунктах учасників марафону зустрічали мешканці з сільськими головами. Зокрема, Лариса Міняйло в селах Садки та Гадомці з селянами вшанували своїх односельчан, яких винищував режим. Це й не дивно, адже в кожному з цих населених пунктів загинуло близько 200 чоловік у кожному. Навіть сьогодні ці села не можуть змиритися та відійти від цих втрат. Люди вимирали там цілими сім’ями. Для кожного з селян це особиста історія родини, а не просто історія написана в підручнику. «Загинуло дуже багато наших односельчан. Ми пам’ятатимемо про них. Нехай земля їм буде пухом і вічний спокій їхнім світлим душам», - зазначила Лариса Міняйло, голова Садківської сільради.
Не на жарт розгорілися футбольні пристрасті в місті, цими вихідними. В новому залі міського Палацу спорту, зійшлись у баталіях не просто футболісти, а чиновники з чотирьох районів – Ружинського, Андрушівського, Бердичівського та міста Бердичева.
Більша частина рекламних щитів на вулицях міста перебуває у вкрай незадовільному стані. Про це повідомив Андрій Шефер, головний архітектор Бердичева, виступаючи на засіданні виконавчого комітету. Чиновники і запрошені на засідання заслухали звіт про роботу архітектурно і містобудівної ради при відділі містобудування та архітектури. 
Другою головною проблемою в бердичівській архітектурі є контроль за втіленням архітектурних проектів у життя. Чиновники вже не раз зустрічалися з проблемою невідповідності ескізних пропозицій і реального будівництва. Коли забудовників намагались притягнути до відповідальності за суттєві розбіжності, то окрім аргументів у «вас так було в ескізі» - жодних фактичних підтверджень отого «було».
Долю комунального підприємства, яке колись було основним місцем культурного відпочинку бердичівлян, вирішено. Кінотеатр імені Фрунзе, який колись називався «Зоря», давно вже втратив свої позиції, як місце відпочинку мешканців нашого міста. Красиве приміщення перетворилось на холодну пустку через технічний прогрес, адже наш театр дещо відстає від сучасних форматів.
