Мы живем в довольно тяжелое время, когда вынуждены практически в одиночку сопротивляться ударам судьбы, не ожидая помощи ни от кого – мир не без добрых людей, но окружают нас почему-то исключительно равнодушные личности, занятые своими проблемами и делами.
Бердичівська медицина здавна асоціюється в людей з численними чергами під кабінетами, в які проскакують «свої», без черги, бюрократією та багатьма іншими не менш привабливими речами, які в цілому створюють імідж і на думку більшості, власне є головною складовою нашої медицини
Одним з найулюбленіших «маршрутів вихідного дня» в літній період вже давно став напрям Бердичів – Кустин. Сюди їдуть численні дачники, молодіжні компанії, які бажають посидіти над озером, піонери та їх батьки до оздоровчого табору «Пролісок» та ще багато тих, хто хоче побути на природі.
Понеділок день важкий – це знають усі, тож кожен старається як може поліпшити собі настрій перед працею. Щоб тиждень розпочався вдало у кожного є свої секрети завдяки яким їм щастить. Традиції, прикмети та забобони й досі залишаються незмінними супутниками людей будь-якої професії. Початок цього тижня показав, хто ж знає найбільше професійних замовлянь. Виявляється наші злочинці, таки вивчили кілька слів за допомогою яких їм щастить, особливо коли треба викрасти транспорт.
На святкуванні Дня міста жителі Бердичева стали свідками захоплюючої та чаруючої події – справжнього Параду наречених, які пройшлися урочистою ходою від міськвиконкому до площі біля Палацу культури, де, власне, і знаходилася головна сцена. Люди привітно зустрічали чарівних дівчат, та навіть намагалися сфотографуватися з ними. Але мало хто знає, що через кілька днів після свята наречені знову зібралися разом – щоб поділитися вреженнями та відсвяткувати свій перший вихід у весільних сукнях.
Как всегда в нашей стране от взрослых игр неудобства испытывают только дети – редакции газеты «Бердичев Деловой» стало известно, что Министерство образования направило в областные управления письма с рекомендациями к переносу осенних каникул. При этом связана данная процедура непосредственно с грядущими парламентскими выборами. И хотя детям вреда от этого не будет, скорее наоборот (каникулы начнутся раньше) но все же столь частые вмешательства в учебный процесс из-за ситуации в стране (вспомним ЕВРО-2012) есть нежелательным явлением.
На засіданні членів архітектурно-містобудівної ради Бердичівського міськвиконкому розглядалося 14 питань. Найперше стосувалося встановлення нового пам’ятника воїнам-інтернаціоналістам, аналогів якому немає в Україні. Проект представив голова Спілки учасників чехословацьких 1968-го року Микола Вахніцький. На пам’ятнику мало бути написано перелік країн, де воювали місцеві воїни-інтернаціоналісти. Вартість стели, висотою майже у 2 метри, близько 16-ти тисяч гривень. Як розповів Микола Вахніцький, члени Спілки самі зібрали гроші. Місцем розташування обрали площу біля районного Будинку культури. Саме це і не сподобалося членам містобудівної ради.
На черговому засіданні Бердичівського виконавчого комітету демонстрували фільм про освіту. Головним питанням, що розглядалося, був стан навчально-виховних закладів міста, чи повністю готові ті до навчального року та опалювального сезону. Пріоритетними напрямками освіти Бердичева було є і буде покращення матеріально-технічної бази. Підручниками школярі забезпечені на 85%, доповіла присутнім начальник міського управління освіти і науки Валентина Адаменко. Гарним подарунком від Міністерства став новий комп’ютерний клас навчально-виховному комплексу №10. окрім того, постійно в навчальних закладах міста впроваджуються енергозберігаючі заходи: закуповуються теплові лічильники, замінюються лампи, ремонтуються котельні. Щоправда, капітального ремонту потребує котельна 17-ї школи. Це — першочергове завдання, яке стоїть перед міською владою, зауважили на засіданні виконкому. Є проблеми і в позашкіллі. Більше трьох мільйонів гривень потрібно сьогодні на виплату заробітної плати працівникам позашкільної освіти. Тому й виникла потреба ввести 18 платних гуртків у ЦПО ім. О. Разумкова, пояснює Валентина Адаменко. Але вона вірить у розуміння мешканців міста й у підтримку міської влади, які допоможуть позашкіллю й надалі досягати гарних результатів у вихованні дітей.
Велике творче майбутнє починається з дитинства і підкорення сцени, і перші оплески враженої публіки. 30 вересня на сцені міського будинку культури міста Бердичева відбудеться гала-концерт під назвою „Віра, Надія, Любов” , який проходитиме за підтримки кандидата у народні депутати України Святослава Піскуна.
В Житомирской области сотрудники Управления по борьбе с организованной преступностью разоблачили директора одного из обществ с ограниченной ответственностью, который злоупотребляя своим служебным положением, присвоил более 120 тысяч гривен - сообщили в пресс-службе Главного управления МВД Украины для редакции газеты «Бердичев Деловой».
у селі Млинище Житомирського району в сім'ї селянина народився Василь Захарович Бабійчук. Василь Захарович закінчив Житомирський сільськогосподарський інститут, працює агрономом, секретарем парторганізації, головою колгоспу "Новий шлях" села Швайківка Бердичівського району. З 1974 по 1987 рік очолює виконком Бердичівської районної ради депутатів трудящих. За час його керівництва районом значно зросли обсяги будівництва приміщень соціально-культурного призначення, проведено роботи по будівництву доріг з твердим покриттям до кожного населеного пункту району. П'ять разів Василь Захарович Бабійчук обирається депутатом обласної ради, вісім – районної ради. У червні 2009 року за заслуги перед громадою Василю Бабійчуку присвоєно звання "Почесний громадянин Бердичівського району". Детальніше...
1921 р. —
повітовий відділ охорони здоров’я влаштував міський недільник по заготівлі дров на зиму для опалення лікувальних закладів Бердичева.
1918 р. —
у вересні місяці відбувся перший випуск учнів залізничної школи №35 (нині приміщення школи №10). Директором школи у цей час працює С. Шлімович.
1880 р. —
цього дня підприємець Леопольд Казимирович Плахецький безпосередньо біля залізничного вокзалу та Торгової площі Бердичева заснував механічний і чавуноливарний завод, сьогодні відомий як ПАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес". Йому вдалося скупити в прилеглому районі землі разом з будовами загальною площею 3730 кв. сажнів, де розмістилися виробничі цехи і дільниці заводу. Кількість робітників становила 30 чоловік, річний обсяг виробництва – 50 тис. руб. Завод був оснащений вагранкою (невеликою шахтною піччю, що служить для переплавки чавуна), чотирма ковальськими горнами, сімома станками і паровою машиною потужністю 8 кінських сил. Завод почав ремонтувати сільськогосподарський реманент, а згодом виготовляти плуги, сіялки та віялки. Детальніше...
Кожен з нас, мабуть, погодиться з тим, що майбутнє будь-якої країни за молодим її поколінням. Часто саме воно є тією рушійною силою, яка здатна змінити щось у суспільстві. Головне мати сталі переконання, чітку громадянську позицію та слідувати їм. І вони є в кандидата у народні депутати України Олексія Побережного. Він має багато ідей, планів стосовно майбутнього України та нашого міста зокрема. Головним аспектам передвиборчої програми, розповіді про себе та спілкуванню з людьми була присвячена зустріч Олексія Побережного з мешканцями Червоної гори, яка пройшла 20 вересня у дворах будинків по вул. Б. Міхеєвих.
Українські села – успішні й квітучі, цілісні осередки життя, які колись були повні дитячого сміху, за 20 років перетворились на острівки занепаду та вимирання. Колгоспи зруйнували і переважна більшість селян втратила постійну роботу. Тепер молодь втікає з сіл. Єдині, хто залишаються, – жменька пенсіонерів, нездатних подбати про себе.
Життя – найцінніший дарунок, який дається кожному з нас. Головне вміло його використати і провести відведений для цього проміжок часу гідно та повноцінно. Отримати освіту, знайти роботу, створити власне затишне сімейне гніздечко та насолоджуватись життям. Саме ці речі є запорукою щасливого життя, вони допомагають долати різні труднощі та проблеми, що можуть виникати і виникають у повсякденні, бо таке життя. І тоді ніякі страшні думки про те, щоб позбавити себе можливості жити не закрадаються в голову. Хоча можуть виникати ситуації, що демонструють протилежне.
Одне з найбільших підприємств машинобудівної галузі Житомирської області, на якому працює значна частина бердичівлян, наприкінці тижня, у п’ятницю, 21 вересня, відзначило своє професійне свято - День машинобудівника.
Освіта у нашому місті поправу вважається однією з найкращих у Житомирській області. Доказом цього є численні перемоги вихованців бердичівських шкіл у різних конкурсах та олімпіадах, високі результати за підсумками проходження зовнішнього незалежного оцінювання. І, як наслідок, освіта Бердичева у 2011-2012 навчальному році посіла перше рейтингове місце в області, за що отримала відповідний кубок. А тепер стартував новий навчальний рік. Для бердичівської освіти важливо втриматись на цій висоті і знову гідно себе показати. І при цьому дуже важливе значення відіграє рівень підготовки закладів освіти до нового 2012-2013 навчального року. Саме про це звітувала на нещодавньому засіданні виконавчого комітету начальник управління освіти і науки Бердичівської міської ради Валентина Адаменко. Присутнім було запропоновано переглянути короткий кінофільм, в якому висвітлювалось дане питання
Уже не раз отмечалось, что, несмотря на законы природы и тот факт, что начиная с первого декабря, в город Бердичев ежегодно приходит зима со всеми вытекающими (снег, лед, гололед). Однако коммунальные службы города всегда ведут себя так, как будто зима пришла для них внезапно – то снегоуборочная техника у них не работает, водителей нет, то лопаты и соль закончились. Впрочем, если коммунальные предприятия демонстрируют свою неготовность только в зимний период, то в «Бердичевводоканал» такой хаос твориться всегда.
У Бердичеві День машинобудівника для працівників «Прогресу» завжди свято. Ця традиція склалася багато десятиріч, потому не була виключенням і минула п’ятниця, коли завод в черговий раз відзначав цю подію. А де в нашому місті проводять святкові заходи? Звичайно ж в міському палаці культури імені О.Шабельника або, як часто говорять бердичівляни – на «Прогресі». І це не дивно, адже цю споруду (як і багато інших) для міста в свій час зводили працівники цього підприємства. «Прогрес» був найпотужнішим заводом Бердичева і мав найбільшу кількість працівників, що працювали в дві зміни. Я пам’ятаю як мій батько завжди згадував День машинобудівника, адже в той час до цього дня була приурочена святкова видача грамот, подяк, пам’ятних значків та премій. Причому останній пункт завжди був і лишається найприємнішим для працівників.
Бердичівська медицина здавна асоціюється в людей з численними чергами під кабінетами, в які проскакують «свої», без черги, бюрократією та багатьма іншими не менш привабливими речами, які в цілому створюють імідж і на думку більшості, власне є головною складовою нашої медицини
Понеділок день важкий – це знають усі, тож кожен старається як може поліпшити собі настрій перед працею. Щоб тиждень розпочався вдало у кожного є свої секрети завдяки яким їм щастить. Традиції, прикмети та забобони й досі залишаються незмінними супутниками людей будь-якої професії. Початок цього тижня показав, хто ж знає найбільше професійних замовлянь. Виявляється наші злочинці, таки вивчили кілька слів за допомогою яких їм щастить, особливо коли треба викрасти транспорт. 
На засіданні членів архітектурно-містобудівної ради Бердичівського міськвиконкому розглядалося 14 питань. Найперше стосувалося встановлення нового пам’ятника воїнам-інтернаціоналістам, аналогів якому немає в Україні. Проект представив голова Спілки учасників чехословацьких 1968-го року Микола Вахніцький. На пам’ятнику мало бути написано перелік країн, де воювали місцеві воїни-інтернаціоналісти. Вартість стели, висотою майже у 2 метри, близько 16-ти тисяч гривень. Як розповів Микола Вахніцький, члени Спілки самі зібрали гроші. Місцем розташування обрали площу біля районного Будинку культури. Саме це і не сподобалося членам містобудівної ради.
На черговому засіданні Бердичівського виконавчого комітету демонстрували фільм про освіту. Головним питанням, що розглядалося, був стан навчально-виховних закладів міста, чи повністю готові ті до навчального року та опалювального сезону. Пріоритетними напрямками освіти Бердичева було є і буде покращення матеріально-технічної бази. Підручниками школярі забезпечені на 85%, доповіла присутнім начальник міського управління освіти і науки Валентина Адаменко. Гарним подарунком від Міністерства став новий комп’ютерний клас навчально-виховному комплексу №10. окрім того, постійно в навчальних закладах міста впроваджуються енергозберігаючі заходи: закуповуються теплові лічильники, замінюються лампи, ремонтуються котельні. Щоправда, капітального ремонту потребує котельна 17-ї школи. Це — першочергове завдання, яке стоїть перед міською владою, зауважили на засіданні виконкому. Є проблеми і в позашкіллі. Більше трьох мільйонів гривень потрібно сьогодні на виплату заробітної плати працівникам позашкільної освіти. Тому й виникла потреба ввести 18 платних гуртків у ЦПО ім. О. Разумкова, пояснює Валентина Адаменко. Але вона вірить у розуміння мешканців міста й у підтримку міської влади, які допоможуть позашкіллю й надалі досягати гарних результатів у вихованні дітей.
У Бердичеві відкрито громадську приймальню кандидата у народні депутати
Кожен з нас, мабуть, погодиться з тим, що майбутнє будь-якої країни за молодим її поколінням. Часто саме воно є тією рушійною силою, яка здатна змінити щось у суспільстві. Головне мати сталі переконання, чітку громадянську позицію та слідувати їм. І вони є в кандидата у народні депутати України Олексія Побережного. Він має багато ідей, планів стосовно майбутнього України та нашого міста зокрема. Головним аспектам передвиборчої програми, розповіді про себе та спілкуванню з людьми була присвячена зустріч Олексія Побережного з мешканцями Червоної гори, яка пройшла 20 вересня у дворах будинків по вул. Б. Міхеєвих. 
Українські села – успішні й квітучі, цілісні осередки життя, які колись були повні дитячого сміху, за 20 років перетворились на острівки занепаду та вимирання. Колгоспи зруйнували і переважна більшість селян втратила постійну роботу. Тепер молодь втікає з сіл. Єдині, хто залишаються, – жменька пенсіонерів, нездатних подбати про себе. 
Життя – найцінніший дарунок, який дається кожному з нас. Головне вміло його використати і провести відведений для цього проміжок часу гідно та повноцінно. Отримати освіту, знайти роботу, створити власне затишне сімейне гніздечко та насолоджуватись життям. Саме ці речі є запорукою щасливого життя, вони допомагають долати різні труднощі та проблеми, що можуть виникати і виникають у повсякденні, бо таке життя. І тоді ніякі страшні думки про те, щоб позбавити себе можливості жити не закрадаються в голову. Хоча можуть виникати ситуації, що демонструють протилежне. 
Одне з найбільших підприємств машинобудівної галузі Житомирської області, на якому працює значна частина бердичівлян, наприкінці тижня, у п’ятницю, 21 вересня, відзначило своє професійне свято - День машинобудівника. 
Освіта у нашому місті поправу вважається однією з найкращих у Житомирській області. Доказом цього є численні перемоги вихованців бердичівських шкіл у різних конкурсах та олімпіадах, високі результати за підсумками проходження зовнішнього незалежного оцінювання. І, як наслідок, освіта Бердичева у 2011-2012 навчальному році посіла перше рейтингове місце в області, за що отримала відповідний кубок. А тепер стартував новий навчальний рік. Для бердичівської освіти важливо втриматись на цій висоті і знову гідно себе показати. І при цьому дуже важливе значення відіграє рівень підготовки закладів освіти до нового 2012-2013 навчального року. Саме про це звітувала на нещодавньому засіданні виконавчого комітету начальник управління освіти і науки Бердичівської міської ради Валентина Адаменко. Присутнім було запропоновано переглянути короткий кінофільм, в якому висвітлювалось дане питання
