В среду, 12 сентября глава Совета Объединенной оппозиции «Батькивщина» Арсений Яценюк в рамках масштабного тура Объединенной оппозиции находиться в Житомире.
Минув тиждень відтоді як кандидат у народні депутати України Святослав Піскун зустрівся із підприємцями центрального бердичівського ринку. Тоді люди поскаржилися, що дорога на ринку уся в ямах, а між торговими рядами величезні вибоїни. Як тільки піде дощ покупці, які приходять на ринок опиняються по кісточки у воді, аби добратися до потрібної ятки мусять виробляти акробатичні піруети.
Два роки мешканці будинку по вулиці Шелушкова,103 у м.Бердичеві жили ніби у кам’яному віці. Щовечора, світло у їх будинку гасло, людям доводилося відключати холодильники, телевізори і сидіти чекати ранку. Діти вчили уроки при свічках та й усе життя мешканців будинку тривало до смеркання.
на площі перед міським Палацом культури пройшли XVI Міжнародні змагання зі стрибків у висоту "VI Меморіал В. Лонського". Як завжди, на турнір прибули спортсмени з України, Росії, Білорусії та Ізраїлю. Серед них були чемпіон світу-2005 Юрій Крімаренко та чемпіон світу-2009 серед юніорів Дмитро Кройтер, який також є в деякій мірі вихованцем бердичівської школи, оскільки його тренер Анатолій Шафран сам є вихованцем Віталія Лонського. Перемогу у змаганнях вибороли бердичівлянка Наталія Гапчук та вінничанин Віктор Шаповал. Детальніше...
2004 р. —
на площі біля міського Палацу культури відбулися Міжнародні змагання зі стрибків у висоту "І Меморіал Віталія Лонського". Перед початком змагань виступив міський голова Василь Мазур, який привітав спортсменів з Днем фізкультури і спорту та запропонував хвилиною мовчання вшанувати засновника цих змагань зі стрибків у висоту Заслуженого тренера СРСР та України Віталія Олексійовича Лонського. Вперше турнір проходив без участі Віталія Олексійовича.
2003 р. —
у місті Реау, що в Баварії (Німеччина), відбулось урочисте відкриття персональної виставки бердичівського художника Григорія Федоровича Положевця під назвою "Через мистецтво – до сердець". На огляд відвідувачів було представлено 40 робіт майстра, виконаних в техніці олія, акварель, олівець. Це вже друга персональна виставка в житті Григорія Федоровича, перша пройшла у 1995 році також у виставковій залі центральної ощадної каси міста Реау.
Ані дощ, ані по-справжньому осінній холод не злякали футболістів ФК «Шкіряник», у яких відбулася зустріч зі своїми суперниками ФК «Черняхів» на першість Житомирської області. Перші хвилини гри виявилися бідними на гострі атаки з боку обох команд. Тоді, аби показати дійсно гарний футбол, господарі взяли справу в свої руки. На гострі проходи до воріт, на чудові паси та на командну гру черняхівці вирішили відповідати фолами. За це, зрештою, поплатилися штрафним з боку бердичівлян, щоправда, безрезультатним.
Часом порятунок людського життя залежить від кількох хвилин, за які швидка зможе приїхати на виклик. Але інколи обставини в нашій медицині складаються так, що медики не завжди можуть вчасно дістатися потрібного місця. Головна причина – застарілі автомобілі, що давно вичерпали свій ліміт експлуатації. Тож насправді радісною подією в житті Бердичівської центральної районної лікарні стало вручення нової автівки швидкої допомоги. Такий необхідний і важливий подарунок мешканцям району зробив обласний благодійний фонд «Турбота та милосердя», до якого звернувся з проханням про допомогу Микола Петренко.
Бердичівський ринок улюблене місце покупок для багатьох мешканців міста та району. Людей ваблять низькі ціни та гарний товар. Та підприємці ринку скаржаться ледь зводять кінці з кінцями. Люди купують мало, а ось податки доводиться сплачувати не малі щомісяця. Святослав Піскун каже, бердичівський ринок щомісяця віддає міському бюджету мільйони гривень. Натомість люди, які працюють на ринку у замін не мають нічого. Навіть робочі місця і умови торгівлі не облаштовані.
На сегодняшний день город Бердичев, можно сказать, переживает период рассвета своей спортивной деятельности, поскольку все больше и больше наших земляков стают чемпионами Украины и Европы в том или ином виде спорта. Несмотря на то, что со стороны государства активной поддержки для спортивной элиты нет, и в ближайшее время не предвидится, в Бердичеве на очередном заседании исполкома местные городские власти решили своими силами помочь тем, кто не единожды прославлял родной город, стоя на победном пьедестале.
Наверно только дети города Бердичева не пили алкогольный напиток под названием «молдавский коньяк, который только украли в Молдове и привезли в Бердичев». Пили этот (как сегодня выяснилось) «напиток лохов» и в горисполкоме, и половина депутатского корпуса города, правоохранители и журналисты, бизнесмены и врачи. Да что там бердичевляне – десятки местных ресторанов и кафе (в том числе «элитные») были покупателями этого пойла, которое производилось… в двух гаражах города Бердичева.
Жителів міста Бердичева рідко дивують справжніми культурними подіями – частіше до нас приїжджають артисти так званого розважального жанру, а представників справжнього мистецтва зі світовим ім’ям у тихому провінційному містечку зустріти надзвичайно важко. Та у неділю 9 вересня о 19-00 несподівано для всіх у Санктуарії Босих Кармелітів свій концерт давала Державна академічна чоловіча хорова капела України ім. Ревуцького. Слід зазначити, що метрів такої величини у місті Бердичеві ще не було, а тому у Верхньому храмі був справжній аншлаг, адже тут зібралися не лише глибоко віруючі люди, а й ті, хто не уявляє свого життя без справжньої Музики – з великої літери і у прямому сенсі цього слова, яка змушує плакати серце та проникає у саму душу. Ініціатором приїзду капели став наш земляк – кандидат у народні депутати Святослав Піскун.
Участь бердичівлянки Людмили Коваленко у лондонській Олімпіаді принесла спортсменці здійснення заповітної мрії – власну квартиру. До нової оселі наша землячка, правда, ще не в’їхала, та це, судячи зі всього, справа часу. Із пропозицією поліпшити талановитій легкоатлетці житлові умови до членів виконавчого комітету звернувся Бердичівський міський голова. Негоже, мовляв, людині, яка прославила Бердичів і за яку вболівали тисячі городян, знімати помешкання. Окрім того, додав Василь Мазур, дівчина заявила про себе у спорті ще задовго до поїздки до Лондона.
У Бердичеві горіла житлова кімната одного з будинків, що розташований на вулиці Пушкіна. На момент приїзду знімальної групи пожежна бригада і газодимозахисна служба вже впоралися із вогнем. Допомога «швидкої» знадобилася голові родини, яка мешкає у будинку – чоловікові 1935-го року народження, її медики надавали на місці пригоди.
Мабуть кожна людина знає: відпочивати приємно навіть просто так. Та коли позаду нелегка, але потрібна справа, котру ти виконав вчасно й якісно, відпочинок забарвлюється абсолютно новими відчуттями. Відтого і було, напевне, так яскраво на площі перед Бердичівською райдержадміністрацією, де увесь район святкував закінчення жнив – «Обжинки-2012».
Його по-різному називають це свято. Та у назві завжди неодмінно присутні слова «спорт», «краса», «людяність», «пам’ять». Навряд чи багато в Україні й світі назбирається спортивних заходів, подібних до бердичівського «Меморіалу Віталія Лонського». Не за масштабами – за атмосферою. Цьогорічні 19-ті міжнародні змагання «ІХ Меморіал Лонського» традиційно виявилися багатими на прекрасні слова на адресу видатного тренера і педагога та запам’яталися усім присутнім своєю видовищністю і чималою кількістю рекордів.
Кажуть, фундаментальним знанням вчать в університетах. Мовляв, аби стати видатним космонавтом, толковим радіоелектронщиком, класним програмістом чи талановитим майстром народної творчості, необхідно роки витратити на лекції та семінари. Звісно, це так, але коли і де зароджується любов до науки? У бердичівському відділенні науково-технічної творчості ЦПО ім. Разумкова одразу відповідають: а ось у таких закладах, як їхній і народжується. Якщо пройтися поглядом по всьому, що у день відкритих дверей виставили на широкий загал тамтешні мешканці, то одразу і не зрозумієш, що автори усього цього дива – місцеві дітлахи. Вони у них звичайні і незвичайні водночас, заявляють керівники гуртків. Адже не проводять час незрозуміло де, а зайняті чимось цікавим і творчим.
Сотні бердичівлян вийшли на акцію «За чисту воду».
Більше половини показників, на які санстанція тестувала воду у р. Гнилоп’ять, перевищують допустимі норми. Наприклад, заліза тут у 4,5 рази більше, а аміаку, якого взагалі не повинно бути три міліграмм на один літр води. Люди скаржаться, що від водопровідної води тхне багнюкою і вона має червонуватий колір.
на початку вересня відкрито оновлений в'їзний знак "Бердичів", що встановлений зі сторони вінницької траси перед Елінгом. Знак виготовлено працівниками бердичівських підприємств "Золотий ключ" та СП "Бересток".
1947 р. —
в Бердичеві вперше проведена педагогічна виставка навчальних здобутків. Вона пройшла в міському педагогічному кабінеті за ініціативи завідуючого цим кабінетом тов. Ланіса.
1917 р. —
з ініціативи меншовиків у Бердичеві почала роботу перша конференція соціал-демократів Південно-Західного фронту. Під час обговорення питань суперечки між меншовиками й більшовиками загострилися, в результаті чого більшовики (22 чоловіки) покинули зал засідань і відкрили свою власну конференцію, яка проходила 10-12 вересня. Вона затаврувала політику меншовиків, підкреслила загарбницький характер війни, висловилася за перехід влади до рук Рад робітничих, селянських і солдатських депутатів, вказала на необхідність передачі поміщицьких земель селянам, надання неросійським національностям права на самовизначення.
1734 р. —
Дефініторій Провінції, засідаючи у Загорі, вирішив підвищити Бердичівський вікаріат, прирівнявши його до пріорату та вибравши першим ігуменом отця Людвіга в ім'я Ісуса (Яна Торошовича). На той час чернеча спільнота монастиря Босих Кармелітів налічувала семеро отців та кількох братів.