Перше вересня свято для усіх: і хто йде в школу вперше, і хто залишив шкільну парту багато років тому. Святослав Піскун цього дня пішов у свою рідну четверту школу міста Бердичева. Відомого випускника тут завжди чекають. Перша вчителька Галина Бакмаєва згадує, вона тоді щойно закінчила педінститут. Клас, де вчився Святослав Піскун, був першим у її вчительській біографії. Галина Османівна зі сльозами на очах пригадує як Святослав з перших днів навчання став називати її шкільною мамою.
Днями один із кандидатів у народні депутати по 63 виборчому округу розповсюдив інформацію про те, що заручився підтримкою ветеранів Бердичівської спілки воїнів-інтернаціоналістів. Голова спілки Микола Вахніцький спростував цю інформацію.
Днями у відставних військових Бердичівського гарнізону було сумне свято. 24 серпня виповнилося б 70 років 254-му гвардійському навчальному танковому полку, який дислокувався в мікрорайоні Елінг. На жаль, кілька років тому полк-ювіляр був розформований, а його територія нині перебуває в повному забутті і запустінні. Добре хоч у начальства вистачило мудрості зберегти одну з казарм і перепрофеліювати її в гуртожиток для військовослужбовців, нині діючих частин гарнізону.
Вибираючи в цьому році школу, в яку іти робити першовересневий репортаж, я довго не думав. Весною і влітку над Дмитрівською восьмирічної школою «згустились хмари» до такої міри, що в її щасливе майбуття майже ніхто не вірив.
У великій залі міського Палацу культури зібралися усі ті, чиї життя, честь і радість на кілька років стануть життям, честю і радощами Бердичівського медичного коледжу. Сказати те, що об’єднало їх свято всеукраїнського масштабу і стратегічного значення, аж ніяк не буде перебільшенням, переконані керівники закладу, адже саме освітянська галузь є одним зі стратегічних напрямків розвитку держави на ім’я «Україна». Сьогодні, підкреслив директор медколеджу Володимир Клименюк, освіта перестала бути тим місцем, де чисто механічно передаються знання і нові істини від викладача студенту. Нині процес навчання має перетворюватися на відкритий діалог між ними, на діалог, який призводить до пробудження у студентові розуміння своїх власних сил і можливостей, змушує його плідно співробітничати з іншими учасниками навчального процесу.
Холодний Яр… Для кожного з нас це словосполучення несе своє значення, та справжні патріоти знають, що саме тут розгорталися найвизначніші та водночас найкривавіші сторінки історії у боротьбі за незалежність України. В Холодному Яру немає жодного клаптика землі, який у свій час не був би окроплений святою кров’ю Гайдамаків, українських воїнів, що зараз волають зі своїх братських могил «країна в біді», і знову підіймаючи своїх нащадків на священну визвольну війну – війну за Україну. І вірні сини своєї держави почули цей заклик, і прийшли на священне місце, щоб на могилах героїв дати присягу на вірність Україні та вкотре посвятити зброю, яка довгі роки іржавіла в скринях. Настав час діяти – щиро переконані представники партії Українська платформа «Собор», яких підняв на боротьбу проти діючої антинародної влади їх лідер Павло Іванович Жебрівський, депутат Верховної Ради, щирий патріот та кандидат в депутати по мажоритарному округу №63 з центром у місті Бердичеві.
Усі ми покладаємо великі сподівання на своїх дітей, сподіваємось, що їм вдасться здійснити те, що не вдалось у свій час нам. Їхнім перемогам і досягненням ми радіємо більше, ніж своїм. Коли боляче дітям, то батькам ще важче. А особливо переймається долею своїх онуків їхні бабусі і діди. Інколи вони готові розплачуватись за їх помилки та взяти, як то кажуть, весь удар на себе. Саме такий приклад із життя можна було побачити і на засіданні адміністративної комісії, що відбулось нещодавно.
Ранок 1 вересня зібрав під стінами бердичівських шкіл учнів та їх батьків. Особливо хвилюючим є цей день для тих, хто вперше переступив шкільний поріг. І важко сказати, хто хвилюється більше – діти чи їх батьки. Для перших, школа – новий та незвіданий світ, який таїть у собі багато несподіванок і таємниць. Такою ж школа є і для самих батьків, які зі своїми дітьми розпочинають все спочатку, адже вони разом з ними знову будуть вчитися читати, писати і рахувати. Усіх переповнювали у цей святковий день різні думки. А особливо цікавим було дізнатися, про що ж думають власники білосніжних бантиків та галантних метеликів і галстуків. Отож, шановні читачі, вашій увазі пропонуються відповіді маленьких першачків ЗОШ І-ІІІ ст. № 6 ім. І. В. Житниченка на питання: «Чому вони прийшли до школи?».
Адже саме він доклав чимало зусиль, щоб Кабінет Міністрів виділив кошти на будівництво підвідних газопроводів до сіл Журбинці та Никонівка, тому і не міг пройти осторонь проблеми, яка виникла на шляху реалізації так необхідного селянам соціально-економічного проекту.
В останній день літа, 31 серпня, педагоги Бердичівського району за гарною традицією, зібрались разом в районному будинку культури, щоб підбити підсумки минулого навчального року та дізнатись, яким буде майбутній навчальний рік. Освітяни Бердичівщини славляться тим, що не скиглячи і не нарікаючи на обставини просто працюють на результат.
Сразу два зала игровых автоматов закрыли работники УБОП УМВД в Житомире на протяжении одной ночи - свыше 40 игровых автоматов, десяток компьютерной техники для виртуального казино, покерные столы, сотни фишек и другое оборудование для организации азартных игр изъяли оперативники УБОП УМВД Украины в области, непосредственно во время санкционированных обысков двух помещений в центре Житомира
У центрі ранньої медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Промінчик» першого вересня відбувся день відкритих дверей, завітати на який міг кожен бажаючий. Веселі ігри, хороводи та розваги з клоунами, а також безліч пісень і танців стали справжнім подарунком для усіх «промінчат».
44 роки минуло відтоді, як у Чехословаччині відбувся процес культурної та політичної лібералізації суспільства, відомий в історії як «празька весна». Зі зміною керівництва держави і тамтешньої комуністичної партії у Чехословацькій республіці почались демократичні перетворення, котрі викликали негативну реакцію з боку Радянського Союзу. Аби не допустити відсторонення Чехословаччини від великої держави, керівництво Союзу вирішило ввести туди війська п’яти країн, членів Варшавського договору.
Велика і дружна родина загальноосвітньої школи №12 першого вересня урочистою лінійкою відзначила День знань. Як завжди, цього дня на подвір’ї «гвардійської» було сонячно від численних посмішок учнів, котрі нетерпінням чекали моменту, щоб знову повернутися за парти.
Щороку першого дня осені особливим світлом у Бердичеві осяюються 15 не схожих одне на одного острівців. На кожному з них – свої закони, свої очільники, свої мешканці. Цілий рік на цих острівцях вируватиме життя – багате на знаменні події, радощі і перемоги. Юні громадяни цих невеличких держав зазнаватимуть успіхів і невдач, відчуватимуть ейфорію від перших звершень і гіркий присмак поразок, дякуватимуть собі за наполегливість і старанність та вчителям – за віру, наснагу і відданість. Разом зі своїми однолітками завершення канікул, 1-ше Вересня і День Знань відсвяткував весь учнівсько-вчительсько-батьківський колектив спеціалізованої ЗОШ № 17. Для когось, можливо, цей понеділок виявився днем звичайним, та для мешканців 17-ї перший осінній день однозначно став святом.
у Бердичеві пройшов міжнародний турнір зі стрибків у висоту "VII Меморіал Віталія Лонського". В змаганні взяло участь 19 спортсменів з України, Росії та Республіки Білорусь. Перемогу у змаганнях серед дівчат вдруге поспіль отримала бердичівлянка, майстер спорту міжнародного класу, чемпіонка України Наталія Гапчук, яка здолала планку на висоті 189 см. Гідну конкуренцію їй склали майстри спорту Людмила Йосипенко (Київ) та Оксана Окунєва (Миколаїв), які зайняли відповідно друге та третє місця. Наталія наприкінці змагань виставила планку на висоті 192 см. (з якою перемогла на минулорічному Меморіалі), але здолати її так і не змогла. Перемогу серед юнаків здобув стрибун з Росії – майстер спорту міжнародного класу Едуард Мальченко, який здолав планку на висоті 225 см. Детальніше...
2006 р. —
в приміщенні музичної школи, що розташована у костьолі Босих кармелітів, пройшла презентація художньої книги київської письменниці Марини Гримич "Фріда". Роман описує психологічні пошуки головної героїні на тлі історії Бердичева та його маленької частини – будинку по вулиці Торговій, 4. Детальніше...
2006 р. —
у Бердичеві пройшов міжнародний турнір зі стрибків у висоту "III Меморіал Віталія Лонського". В змаганні взяло участь 20 спортсменів з України, Росії та Республіки Білорусь. Віктор Шаповал (Україна) подолав планку на позначці 2 метри 23 сантиметри і посів перше місце. Серед жінок першість з результатом 183 см. виборола Олена Демидова (Україна). Детальніше...
1938 р. —
Бердичів відзначив 24-й Міжнародний юнацький день. Вранці вулиці міста заполонила молодь, а разом з нею і старі кадровики Бердичева. Біля пам’ятника Леніну було встановлено трибуну, повз яку проходили колони: спочатку учні шкіл з великим портретом вождя та транспарантом, на якому великими літерами була написана крилата фраза "Спасибі товаришу Сталіну за наше щасливе дитинство". Далі йшла колона молоді. Кращим студентам маштехнікуму випала честь пронести велике панно "Товариш Сталін серед молоді".
1908 р. —
з вересня в Бердичеві почало діяти семикласне комерційне училище ім. Пушкіна (нині – педагогічний коледж). Курс навчання в училищі тривав 7 років, у кожному класі здобували освіту до 40 учнів.
У великій залі міського Палацу культури зібралися усі ті, чиї життя, честь і радість на кілька років стануть життям, честю і радощами Бердичівського медичного коледжу. Сказати те, що об’єднало їх свято всеукраїнського масштабу і стратегічного значення, аж ніяк не буде перебільшенням, переконані керівники закладу, адже саме освітянська галузь є одним зі стратегічних напрямків розвитку держави на ім’я «Україна». Сьогодні, підкреслив директор медколеджу Володимир Клименюк, освіта перестала бути тим місцем, де чисто механічно передаються знання і нові істини від викладача студенту. Нині процес навчання має перетворюватися на відкритий діалог між ними, на діалог, який призводить до пробудження у студентові розуміння своїх власних сил і можливостей, змушує його плідно співробітничати з іншими учасниками навчального процесу.
Желание водителя автобуса вовремя пообедать спасло людей в Новограде-Волынском Житомирской области.
Усі ми покладаємо великі сподівання на своїх дітей, сподіваємось, що їм вдасться здійснити те, що не вдалось у свій час нам. Їхнім перемогам і досягненням ми радіємо більше, ніж своїм. Коли боляче дітям, то батькам ще важче. А особливо переймається долею своїх онуків їхні бабусі і діди. Інколи вони готові розплачуватись за їх помилки та взяти, як то кажуть, весь удар на себе. Саме такий приклад із життя можна було побачити і на засіданні адміністративної комісії, що відбулось нещодавно.
Ранок 1 вересня зібрав під стінами бердичівських шкіл учнів та їх батьків. Особливо хвилюючим є цей день для тих, хто вперше переступив шкільний поріг. І важко сказати, хто хвилюється більше – діти чи їх батьки. Для перших, школа – новий та незвіданий світ, який таїть у собі багато несподіванок і таємниць. Такою ж школа є і для самих батьків, які зі своїми дітьми розпочинають все спочатку, адже вони разом з ними знову будуть вчитися читати, писати і рахувати. Усіх переповнювали у цей святковий день різні думки. А особливо цікавим було дізнатися, про що ж думають власники білосніжних бантиків та галантних метеликів і галстуків. Отож, шановні читачі, вашій увазі пропонуються відповіді маленьких першачків ЗОШ І-ІІІ ст. № 6 ім. І. В. Житниченка на питання: «Чому вони прийшли до школи?».
Адже саме він доклав чимало зусиль, щоб Кабінет Міністрів виділив кошти на будівництво підвідних газопроводів до сіл Журбинці та Никонівка, тому і не міг пройти осторонь проблеми, яка виникла на шляху реалізації так необхідного селянам соціально-економічного проекту.
В останній день літа, 31 серпня, педагоги Бердичівського району за гарною традицією, зібрались разом в районному будинку культури, щоб підбити підсумки минулого навчального року та дізнатись, яким буде майбутній навчальний рік. Освітяни Бердичівщини славляться тим, що не скиглячи і не нарікаючи на обставини просто працюють на результат.
У центрі ранньої медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Промінчик» першого вересня відбувся день відкритих дверей, завітати на який міг кожен бажаючий. Веселі ігри, хороводи та розваги з клоунами, а також безліч пісень і танців стали справжнім подарунком для усіх «промінчат». 
44 роки минуло відтоді, як у Чехословаччині відбувся процес культурної та політичної лібералізації суспільства, відомий в історії як «празька весна». Зі зміною керівництва держави і тамтешньої комуністичної партії у Чехословацькій республіці почались демократичні перетворення, котрі викликали негативну реакцію з боку Радянського Союзу. Аби не допустити відсторонення Чехословаччини від великої держави, керівництво Союзу вирішило ввести туди війська п’яти країн, членів Варшавського договору.
Велика і дружна родина загальноосвітньої школи №12 першого вересня урочистою лінійкою відзначила День знань. Як завжди, цього дня на подвір’ї «гвардійської» було сонячно від численних посмішок учнів, котрі нетерпінням чекали моменту, щоб знову повернутися за парти.
Щороку першого дня осені особливим світлом у Бердичеві осяюються 15 не схожих одне на одного острівців. На кожному з них – свої закони, свої очільники, свої мешканці. Цілий рік на цих острівцях вируватиме життя – багате на знаменні події, радощі і перемоги. Юні громадяни цих невеличких держав зазнаватимуть успіхів і невдач, відчуватимуть ейфорію від перших звершень і гіркий присмак поразок, дякуватимуть собі за наполегливість і старанність та вчителям – за віру, наснагу і відданість. Разом зі своїми однолітками завершення канікул, 1-ше Вересня і День Знань відсвяткував весь учнівсько-вчительсько-батьківський колектив спеціалізованої ЗОШ № 17. Для когось, можливо, цей понеділок виявився днем звичайним, та для мешканців 17-ї перший осінній день однозначно став святом. 
1 сентября в Житомире на углу улиц Ватутина-Восточная произошло ДТП.
