День Перемоги

З нагоди одного з найважливіших державних свят на площі Соборній пройшов мітинг-реквієм. Віддати шану загиблим та привітати ветеранів прийшли вищі посадові особи міста, громадськість та внуки тих, хто кожен день наближав перемогу. Цогоріч ветеранів помітно поменшало. Очевидці війни відходять. Ті, хто здужав прийти, в 61- е зустрічав Перемогу з усім містом. Багато ветеранів святкували вдома. Пам'ять про Велику Вітчизняну війну стає історією. Ветерани вірять, що їх подвиг не буде забутий нинішнім і прийдешнім поколінням. Іван Лаврентьєв: «Мы хочем, чтобы наши внуки помнили о войне, и о том, что сделали мы для победы» Традиційно ветерани пройшли урочистою колоною до військового кладовища. До них долучилося близько тисячі бердичівлян. На цвинтарі вони вшанували пам'ять героїв підпілля, поклали квіти до пам'ятника сумуючого воїна та на могили тих, хто ціною свого життя здобув перемогу. Втрати не були даремними. Україна разом з усім світом святкує велике національне свято – День перемоги, хоча на один день пізніше. Герої Великої вітчизняної війни в цей день особливо щасливі. Але зізнаються, що сьогодні бачать не все, за що боролися. Іван Павленко: «Хотелось, чтобы люди в стране жили лучше. Нам, ветеранам, помагают. Но есть же старики, которые на 350 грвен кормят и себя, и внуков» Юлія Крук Андрій Пеньківський