Якщо поворухнути тулубом і руками він якось ще міг, то ногами — вже ні. В’ячеслава — одного з трьох чоловіків, яких найняли копати криницю у с. Білоцерківка, засмоктав плавун. Те, що копачеві загрожує небезпека, обидва його колеги зрозуміли лише години через дві: з 13-ї по 15-ту чоловіка, замурованого по коліна, вони намагалися вивільнити самотужки. Потім викликали працівників СДПЧ-9. Мулистий шар піску й глини утворив суміш, що намертво охопила ноги копача. Спільні зусилля рятувальників і мешканців села ні до чого не призводили — як тільки вони бралися тягнути В’ячеслава на поверхню, той починав стогнати. Зверху спустили лопату, аби чоловік розкопував навколо себе землю і таким чином вивільнявся з полону. Але це також до бажаного результату не призвело.
Пройшло ще кілька годин. Рятівників не залишала надія, що їм все ж таки вдасться витягнути потерпілого.
Щомиті В’ячеслав міг втратити свідомість, а вдалий фінал операції з його рятування — опинитися під великим питанням. Тож рятівники прийняли рішення розмити плавун: з пожежної машини до криниці подавалася вода, одночасно насосом викачувалися глина, пісок та вода, а ті, хто зверху, намагалися потихеньку витягувати потерпілого. Останньому відводилася роль бурильника мулу.
Уся операція тривала близько 7 годин. Саме пропозиція розмити плавун призвела до успішного її завершення — чоловіка вивільнили з болотяного полону і витягнули з криниці. Рятувальники кажуть: у цьому чимала заслуга самого потерпілого.
Сергій Савін, начальник караулу СДПЧ-9: “Кільця криниці були дуже вузькими — близько 70 см. Направити до криниці другу людину не було можливості, отож все залежало від потерпілого: його спроби плюс наша підтримка — і ми його дістали. Із рятувальних засобів ми мали при собі рятівні мотузки, пояси і “карабіни”.
Врятованого копача криниць одразу ж повели до хати — відігріватися, потім викликали “швидку”. Медики оцінили стан чоловіка як задовільний, від госпіталізації, кажуть, він відмовився.
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
Джерело: ТРК "ВІК"