з вулиць Бердичева, з телефонної мережі міста було знято останній монетний таксофон, за допомогою якого оплата за місцеві телефонні розмови проводилась монетами номіналом 10 копійок. З цього часу послуги таксофонного зв'язку надаються лише за допомогою карткових таксофонів, вартість таксофонних карток становить від 9 до 24 гривен. Такі таксофони дозволили розширити спектр послуг населенню – вони надають крім місцевого зв'язку також і міжміський та міжнародний телефонний зв'язок, а також вхідний зв'язок на таксофон.
1942 р. —
гебітскомісар Бердичівського округу Шмідт видав наказ-розпорядження, згідно якого всі євреї, що ще переховувались від окупаційних властей в Бердичеві, повинні були в недільний термін переселитися в табір СД (служби безпеки) на Лисій горі. В цьому наказі було також вказано, що кожен єврей, якого виявлять 2 березня і в подальші дні після вказаного терміну поза межами табору СД, буде розстріляний на місці. Після видання цього наказу всі євреї-ремісники, що ще залишились живими, були зібрані в барак №1 табору СД на Лисій горі – на території колишніх казарм 14-го кавалерійського полку Червоної Армії.
МІЙ Бердичів
Уважаемый посетитель вы вошли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Просмотрено: 824 раз
