Вона просила залишити чоловіка живим, бо в них маленькі діти, але розлючений натовп її благань вже не чув. Такою сценою завершилась низка подій в селі Бистрик, Бердичівського району, де 28 травня за офіційною версією відбулась бійка між правоохоронцями та місцевими мешканцями. Кінцевим результатом масового побоїща стало звільнення учасників бійки з внутрішніх органів та притягнення керівництва до дисциплінарної відповідальності, оскільки справа одразу ж набула широкого розголосу. Правоохоронці, намагаючись уникнути скандалу не розбираючись звільнили всіх учасників бійки, бо злякались «праведного людського гніву».
В усіх ЗМІ активно розпочалось обговорення безчинства правоохоронців, адже ці події зачепили одну з больових точок нашого суспільства. Щоб уникнути замовчування, люди розпочали кричати про безчинства правоохоронців, але є один нюанс - більшість телеканалів висвітили подію лише з одного боку - не показавши жодного «зачинщика бійки» в своїх сюжетах.
Нам вдалось поспілкуватись з одним з учасників подій у Бистрику, який розповів свій погляд на ситуацію, що трапилась і завдяки якому, можливо дещо проясниться в цій історії. Пропонуємо вашій увазі пряму мову одного з учасників тих подій, який опинився по інший бік барикад. Розповів про події, що стались у Бистрику родич одного із звільнених правоохоронців.
«Ми гуляли хрестини в мого кума в Бистрику. На хрестинах було багато дітей і вони захотіли морозива. Ми поїхали в магазин. Я поїхав, жінка моя поїхала і мій кум. За кермо сіла моя жінка, коли ми перший раз їхали в магазин, в неї дитина 9-місяців, вона годує груддю і відповідно не п’є.
Зайшли купили морозива.. Купили і вийшли, правда мій кум вийшов раніше, бо я зустрів в магазині свою знайому, яка там працювала продавцем і ми розговорилися. Я вже виходив з магазину, коли побачив, що Славу (кума) оточили. Спершу їх було шестеро. Вони не давали йому сісти в машину і почали йому щось розказувати і кидати пачки з під цигарок на машину, ставили банки з пивом на капот, бо вони пили пиво.
Один з них рукою тримав дверцята машини, щоб кум не міг сісти. А тут виходжу я, бачу всю ситуацію підходжу до них і кажу: «Хлопці так і так ми гуляємо хрестини ми зараз собі тихенько поїдемо». Мене почали матюкати, штовхати, а потім повалили на землю і почали бити. Били всі ногами і по обличчю. Після цього я не знаю, як там моя жінка кричала, просила викликати міліцію, просила їх зупинитись бо в нас діти. Я не знаю як, але нам вдалось сісти в машину і ми поїхали назад туди, де гуляли. Оскільки я був весь розбитий, все лице в крові, вони мене вирішили відвезти в травмпункт. Я погодився, але тоді коли мене били, загубив кросівок і попросив заїхати за ним до місця пригоди. Ми проїхали і побачили, що та ж компанія сидить біля магазину, але їх було вже десь з п’ятеро, розвернулись і я побачив свій кросівок. Тільки я вийшов за кросівкою – повертаюсь, а вже з-за магазину вибігає з двадцять хлопців з палицями, дошками від паркану, з усім чим попало. І нас знову почали бити. Нас, бо кум побачивши таку історію вийшов з машини і хотів мене оборонити. Коли мене вже знову звалили на землю я встиг помітити, що й кума хтось вже заспокоює – тримає його за руки. Він опускає руки і я бачу, що його чимось вдарили по голові. Слава впав і бійка припинилась, може вони подумали, що вони його вбили чи що… Ми сіли в машину і поїхали в травмпункт, точніше нас повіз наш знайомий, якому подзвонила моя жінка, бо ми були не в змозі їхати самостійно. Приїхали в травмпункт і все.
За словами учасника події, бійка почалась з того, що бистричанам не сподобалась машина на якій бердичівляни під’їхали до магазину і вони почали ображати водія.
«Ти що не можеш купити нормальну машину? На каліці їздиш» - і почали висловлювати своє презирство ставлячи банки на капот і кидаючись пачками з- під цигарок».
«Група молодиків по 20 років вирішили просто нас провчити ні за що. А зараз нас роблять винуватими. Мій кум лежить в Житомирі з проламаним черепом. Нас ніхто не опитував, а його взагалі одразу ж звільнили не дивлячись ні на що. Ніхто не розбирався він винен не він, я не можу сказати за що його звільнили. Нас роблять живодьорами, що їздили п’яні і побили 30 чоловік, що вони лежать в реанімації» - розповідає чоловік.
«Бистричани ходили в судово-медичну експертизу і звернулись до медиків, аж 30 травня і просили щоб їм оформили струс мозку, але їм відмовили, бо в них не було навіть натяку на це. Через п’ять днів в мене з голови витягнули шмат дерев’яної скіпки, а Славі склали череп з частин, вони його не проламали, а розбили в друзки. Лікарі сказали, що він може загинути, а бистричани схаменувшись і зрозумівши, що вони накоїли пішли до медиків, аж 30 травня. Як так може бути? Продавщиця з магазину все це бачила, але її ніхто не питав. Нас просто вбивали. Люди розказують, що в Бистрику через день бійки,вже самі селяни бояться йти ввечері в магазин, бо можуть причепитись ще й до них. Дільничний не може дати раду їм, бо по факту їх нема в чому звинуватити» - ставить крапку в розповіді учасник тих подій.
Ріо Бердичів