Музей історії Бердичева та його працівники зустріли професійне свято

18-го травня вже 35 років поспіль, за ухвалою Генеральної конференції міжнародної ради музеїв, відзначається День музеїв. Свято вшановується у всьому світі, і Бердичів у цьому плані теж не виняток. Адже на багатьох підприємствах міста, в організаціях, закладах освіти створено музейні кімнати.

«Очолює» перелік цих скарбниць історично-культурної спадщини Музей історії Бердичева, який пройшов довгий і цікавий шлях свого утворення.

Наталія Захарчук, лектор-екскурсовод музею історії м. Бердичева: «Двічі ідея створення музею виникала у 19-му столітті. Перший раз – на початку 20-х років, коли на території колишнього конфіскованого монастиря було відкрито історико-культурний заповідник з дуже цікавими експонатами. В той час проводилась націоналізація поміщицьких маєтків і були гарні колекції ікон, картин, прапори польських легіонів, колекції гобеленів. У часи Вітчизняної війни частину експонатів було вивезено, частина пропала. Але вже у 44-му музей відновили. Проте у 50-х роках видали указ про укомплектування обласних музеїв за рахунок містечкових, тож усі експонат бердичівського музею вивезли до Житомира».

Кілька десятиліть музею у Бердичеві не було, а ідея його повторного створення виникла у 82-му році.

Наталія Захарчук, лектор-екскурсовод музею історії м. Бердичева: «За таку копітку справу взялася історик із 20-річним стажем, вчитель першої школи та директор чотирнадцятої Онисія Блажкун. Саме вона 2 роки і колектив її однодумців збирали експонати. Починали фактично з нуля, навіть приміщення не було. Речі просто зносили до виділеної у виконкомі кімнати. А коли експонатів назбиралося десятки, сотні, тисячі, у приміщенні п’ятої школи відкрили музей історії. Трапилось це у жовтні 1984-го року».

В організації роботи та облаштуванні музею Онисії Блажкун допомагали бердичівляни Анатолій Мачинський та Григорій Положевець. З часом експонатів у закладі побільшало, так що постало питання про нове приміщення. Дев’ять років тому, у 2003-му, за ініціативи та підтримки міського голови Василя Мазура, музей було переведено на територію фортеці, де він розташовується донині. Загальна площа закладу майже 2 тисячі квадратних метрів, у ньому є 8 виставкових зал.

Наталія Лєвашова, директор музею історії м. Бердичева: «В музеї накопичено 10 тисяч примірників основного фонду і 3 тисячі допоміжного. Бібліотечний фонд музею складає 1250 примірників. Щороку наш заклад відвідує 25-30 тисяч відвідувачів. Проводяться тематичні екскурсії, зустрічі з письменниками, ветеранами, а також витівки, які супроводжуються концертними номерами. Завдяки підтримці міської влади, співпраці з громадськими організаціями, творчими об’єднаннями і просто мешканцями наш музей є одним із кращих в області».

Музей, кажуть екскурсоводи, наче машина часу, за допомогою якої відвідувачі переносяться у минуле. Забажав – і опинився в традиційній українській хаті, уквітчаній рушниками, під чиїми вікнами усміхається соняшник. А захотів – перенісся у часи Трипілля, або відвідав бердичівський порцеляновий завод 19-го століття. Окремі зали музею присвячено героям та переможцям Великої Вітчизняної війни, а також видатним землякам. У 2010-му році в приміщенні відкрилися дві нові зали. Одна з них присвячена розумному, доброму, вічному – освіті міста, а інша розповідає про подвиги наших земляків у Афганській війні. Наповнювати ці кімнати допомагали самі педагоги та воїни-інтернаціоналісти.

Щодо експонатів, то кожен з них по-своєму унікальний і потрапив до закладу своєю неповторною стежкою. Чимало речей опинились у музеї завдяки мешканцям міста. Наприклад, цей турецький орден у 89-му передала дружина бердичівського військового. Таку відзнаку у середині 19-го століття заснував султан Абд ал Маджит, нею за самовідданість, завзяття та вірність нагороджували духівництво, військових і громадянських осіб (турецьких підданих та іноземців). Але орден - не єдина цікавинка музею.

Лариса Коломієць, лектор-екскурсовод музею історії м. Бердичева: «Ми маємо цікаву картину відомого російського художника Арона Буха, уродженця Бердичева, який потім з родиною переїхав до Москви і прожив там усе життя. Його ще називають російським Ван Гогом».

Пишається заклад і колекцією робіт нашого земляка, самобутнього митця, майстра народної творчості Сергія Танадайчука.

Лариса Коломієць, лектор-екскурсовод музею історії м. Бердичева: «В своїх розмальовках, які виконані на різноманітних матеріалах, автор зображає теми, які найбільше його хвилювали. Його витинанки не лише вирізані з паперу, а й яскраво розмальовані. А колекції дитячих іграшок теж дуже цікаві».

Разом із Міжнародним днем музеїв 18-го травня своє професійне свято відзначають і самі працівники – хранителі нашої історії та культури, які щодня ознайомлюють громадян з високим мистецтвом і досягненнями людства.

Наталія Лєвашова, директор музею історії м. Бердичева: «Хочу привітати усіх зі святом, побажати щастя, здоров’я, наснаги, добробуту в кожну оселю. Хай усім щастить, а також запрошую відвідати наш музей».

Автор: Інна Покотилюк