Якими бувають театри?

Часто наш погляд можуть привернути рекламні афіші театру драми, театру сатири чи комедії, опери та балету, театру ляльок, театру естради, театру юного глядача, музичного театру і т.д. Різняться театри один від одного лише своєю назвою, яка втілює його зміст, характер репертуару та масштаби.

І рідко хто замислюється над елементарною річчю: чому нам хочеться мати напам’ять фото будівлі театру, чому око на мить зупиняється на афіші, навіть у тих, хто жодного разу не переступив поріг театру. Відповідь банальна і напрочуд проста. Театр – це синтез мистецтв народу, що поєднує водночас минуле сьогодення та майбутнє. Синтез, який увібрав у себе практично все, що допомагає людині повноцінно розвиватися, яка вміє і водночас вчиться сприймати навколишній світ як єдиний живий організм. Іншими словами, театр дає людині живильну силу для невід’ємної складової – душі! У театрі та біля театру панує своєрідна аура, яка інтуїтивно притягує нашу душу, де можна на якусь мить себе відчути у просторі гармонії, безмежності та вічного буття.

 

Старожили міста Бердичева пам’ятають, яке значення в розвитку культури мав в свій час Бердичівський драматичний театр( будівля – пам’ятка архітектуриХІХ ст. по вул. К. Лібкнехта,21, нині РБК ) Бердичівський театр славився в Україні та за її межами, входив у п’ятірку кращих театрів! Сьогодні Бердичів відомий театром «Різома», нашого талановитого земляка відомого всьому світу, Анатолія Залевського.

 

Про театральне мистецтво можна розповідати багато, тому що воно несе людям насолоду і хто займається таким мистецтвом теж отримує насолоду.

 

Так, зазвичай, великі міста, обласні та районні центри у своїй культурній спадщині плекають цей могутній вид мистецтва, продовжують його життя.

 

Але сьогодні особливо радує те, що серед закладів культури Бердичівського району у будинку культури села Райгородок (директор Муц С.С., яка присвятила більшу половину свого життя культурі ) теж не зник промінчик театрального мистецтва – народний аматорський театр «Райдуга» (керівник Кушнірук Л.Р), який нещодавно успішно підтвердив своє звання народного. Актори театру (Сергій Бондарчук, Лариса Лотоцька, ЛарисаКушнірук, Михайло Богдан, Микола Пантус) вдало виступили перед цінителями та фахівцями театрального мистецтва області із твором - водевілем А. Велисовсько «Бувальщина. Або на чужий коровай очей не поривай». Також було відмічено цікаве і вдало підібране музичне та вокальне оформлення для твору художніх керівників будинку культури подружжя Мартинюків Івана та Зої.

 

Хочеться сказати, що театр «Райдуга» - це єдиний на сьогодні аматорський театральний колектив серед сільських закладів культури у Житомирській області. Є чим пишатися жителям селаРайгородок! Неодмінно гарним словом згадуємо першого керівника театру талановиту та енергійну людину В.І. Пупіна, викладача Бердичівського педагогічного коледжу, який разом з директором сільського будинку культури у 1992 році започаткували театральну справу.

Творчий колектив будинку культури с. Райгородок висловлює вдячність людям, які розуміють проблеми культури та підтримують культуру, допомагають в організації масових заходів, зокрема, підтримують аматорський народний колектив театру «Райдуга», а саме: заступнику голови районної державної адміністрації Колесник Л.М., сільському голові Савіну О.А., в.о начальника відділу культури та туризму Вдовиченко В.А. за методичну допомогу Северенчук Н.Я., голові профспілки працівників культури Жолудько І.В., директору агрогосподарства «Бердичів Укрзернопром» Пухальському В.В. приватним підприємцям Юрію та Ігору Ткачукам, Богайчук В.А.. Дякуємо за допомогу колегам та учасникам художньої самодіяльності: завідуючій бібліотекою Максимець Т.А., Яремчук В.П., Муц П.В., Кушніруку Ярославу Муцу Віталію, за підтримку колегам Лисак М.О., Вельмик Н.М., Сливці Л.І.

 

Нехай театральна вітальня несе тільки добро Вам і нашим нащадкам!

 

Ріо Бердичів