Кожен з нас хоча б раз натикався у місті на зграї бездомних собак. Вони спокійно розгулюють вулицями, шукаючи собі поживи, розважаються. При цьому не завжди один з одним. До своїх розваг вони долучають також і звичайних перехожих. При чому, нерідко проти їх волі. Як наслідок, останні отримують царапини та укуси, а тварині частіше за все немає ніякого покарання.
Статистика, отримана з травмпункту Бердичівської міської лікарні, говорить про те, що за 2011 рік 378 людей стали жертвами укусів собак. А від початку 2012 року і по травень місяць цей показник становить 178 укушених. У травмпункті потерпілим надають першу медичну допомогу, суть якої полягає в промиванні укушеного місця мильним розчином, обробці зеленкою чи розчином йоду та накладанні чистої, стерильної пов'язки. «Якщо постраждалого вкусила бродяча тварина, і він не має можливості спостерігати за нею, то йому потрібно зробити щеплення від сказу. Робиться 6 ін'єкцій протягом тривалого часу. Їх закуповує лікарня. Вакцина має назву Кокав. Одна ампула коштує приблизно 50-60 гривень, але якщо вона індійська, то може вартувати і 90 гривень», – розповів лікар-травматолог Петро Чирка.
Трапляється так, що тварина може бути хворою на сказ. Ін’єкції робляться для того, щоб людина уникнула зараження цією хворобою. За проведенням щеплень потерпілим слідкує санітарно-епідеміологічна служба міста, яка тісно співпрацює з травматологічним пунктом з цього питання. Крім того, служба також слідкує за тим, як організований догляд за твариною, яка вкусила людину: чи загинула вона, чи знайшли в неї вірус сказу. «Якщо людину кусає тварина, яка або скажена, або підозрюється на сказ, тоді даній особі проводять курс щеплень. Це робиться для того, щоб захистити потерпілого від сказу, який є невиліковною хворобою. Людина без своєчасного проведення щеплень може загинути. Летальність – 100%», – зазначив головний лікар санітарно-епідеміологічної служби міста Бердичева Валерій Биков.
На щастя, випадків укусу людей скаженими собаками налічується не так вже й багато. Але все ж таки вони трапляються. За минулий рік по місту Бердичеві зареєстровано два таких. Але це ще не говорить про те, що тварини є безпечними для громадян. Їх кількість на вулицях міста є досить значною. Вони постійно загрожують перехожим, а найгірше те, що серед них може бути значна кількість дітей, а також людей літнього віку, які не зможуть швидко втекти та захистити себе.
У свій час директор Центру ветеринарної медицини «Айболит» Сергій Орлюк пропонував захисникам тварин, що надасть їм безкоштовно вольєри, куди можна буде помістити безпритульних собак, а на любителів тварин покладається обов’язок годувати своїх улюбленців та прибирати за ними. Проте чомусь захисники тварин не прийняли цієї ініціативи. При цьому вони весь час просять допомоги, коштів на створення притулку для тварин і разом з тим відкидають пропозиції допомогти.
Захищати, турбуватися про безпритульних тварин – добре і гуманно. Це своєрідний вияв любові та милосердя. Але коли ці ж тварини несуть загрозу життю та здоров'ю людей, то потрібно задуматись над тим, кого ми поставимо вище собаку чи людину і чиє життя важливіше.
Ріо Бердичів