Це не вони влаштували свято М’яча в акурат під самісіньке ЄВРО-2012, це європейську першість, скоріш за все, організували, дізнавшись, що у 4-му дитячому садкові запланували провести дійство на честь символу футболу – шкіряного м’яча. Кожен літній день у дитсадкові «Берегиня» особливий. Особливий тим, що присвячений якійсь темі. В один із червневих днів вихователі закладу вирішили вкласти в руки дітлахів м’ячі – великі і маленькі, футбольні й тенісні, шкіряні й пластмасові, але усі, як один, дзвінкі та веселі. Один із таких жив-поживав собі на поличці магазину, поки не втік і не потрапив прямісінько до «Берегині», на дитячі очі.
Маленькі мешканці і до нього-то не надто нудьгували, адже спортивно-розважальна програма була розписана у них на цілий день. А з М’ячиком і взагалі стали справжніми спортсменами. Хто ж відмовиться побуцати шкіряного! Та діти поки що маленькі – для них м’яч є однією зі складових веселого проведення часу. Лише дорослі вихователі знають: м’яч – то не просто іграшка, а засіб розумового, психічного ну і, звісно ж, фізичного розвитку.
Лариса Гопчук, методист ДНЗ № 4 «Берегиня»: «М’яч є гарним засобом для спілкування, тому що, коли дитина бере до рук м’яча, то хоче спілкуватися, хоче комусь його кинути і щоб той хтось їй відповів. Зрештою, починає розмовляти. Діти експериментують, досліджують якого кольору та розміру м’яч, з якого матеріалу виготовлений. Отже, ми хочемо донести до дітей, що м’яч – не лише іграшка, а й засіб розвитку.»
Справжній футбол важко уявити без вболівальницьких трибун і шаленого галасу. З’ясувалося, що у 4-му дитсадкові розуміються на приготуванні страви під назвою «великий футбол». На імпровізованому стадіоні було і чути вигуки вболівальників, і видно запальний танок дівчат з групи підтримки. Під такі мотиви м’яч сам до воріт проситься. Виявляється, ось чого не вистачило для перемог українській збірній.
У веселих іграх і конкурсах нарівні з дітлахами із середніх та старших груп брали участь і найменші мешканці «Берегині». Хтозна, як відреагували би вони на появу М’ячика, як би не попереднє з ним побачення. Відбулося це на ляльковій виставі «Пригоди М’яча-Веселуна». Цим, так схожим на Колобка, персонажем точно поласували б лісові звірі, у гості до яких він потрапив через власну непосидючість. Та знав Веселун багато казок веселих та вправ фізичних, так що і Заєць із Вовком, і всі маленькі глядачі не лише наслухалися всякої цікавої всячини, а ще й поприсідали, пострибали і покрутилися досхочу.
А свято тим часом тривало… Дітлахів зі старших груп вихователі вирішили познайомити з волейбольним м’ячем. Тож малеча взяла участь у товариській зустрічі з волейболу. Правила, правда, встановили свої: головне було перекинути м’яча через сітку, яку за лічені секунди натягнули поперек поля педагоги.
А поки старші насолоджувалися волейболом, середні зібралися за настільними іграми. Так, 90 хвилин ганяти м’яча полем непросто, а хіба не вимагає віртуозності футбол настільний? Будь-який дорослий, напевне, багато віддав би, щоб отак спробувати закотити кругленького у ворота суперника.
Катерина Шнабська, музичний керівник ДНЗ № 4 «Берегиня»: «Ми приготували дуже багато музичних номерів, спортивні ігри – всім цим хотіли вразити дітей. Для цього ми запросили у гості досвідчених футболісток-дівчаток. Було цікаво спостерігати за реакцією дітей, коли дівчатка виконували футбольні вправи.»
Не лише дітей втягнули педагоги у це футбольно-літнє дійство: не обійшлося у цій справі і без батьків. Разом зі своїми дітьми та за допомоги вихователів дорослі влаштували виставку-презентацію, присвячену справі футболу. Плакати, вироби декоративно-ужиткового мистецтва, ціла партія м’ячів із різного матеріалу – все закликало до одного: необхідно вести здоровий спосіб життя. І якщо вже людина-павук захопилася грою мільйонів, то їхні вихованці, переконані у 4-му садку, вже точно подружаться зі спортом.
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
Телеканал "ВІК"
Просмотрено: 728 раз
