Окремий батальйон зв’язку тилу відзначив 9 років свого існування

У гарнізонному Будинку офіцерів відбулись урочисті збори особового складу окремого батальйону зв’язку тилу. Невеликий, але згуртований колектив військових зібрався, щоб відзначити День народження своєї частини. Перший наказ окремого батальйону зв’язку тилу був виданий 1-го липня 2003-го року, цей день і вважається точкою відліку існування частини.

Сергій Сакал, командир військової частини А-2840: «Батальйон веде свою історію лише 9 років, я маю надію, що він існуватиме надалі, у подальшому буде розширюватися. Хочу побажати своїм колегам щастя, здоров’я, сімейного благополуччя та мирного неба».

Кожна військова частина має у своєму складі зв’язківців, які розгортають пункт управління всередині неї. Завдання ж окремого батальйону – в разі необхідності забезпечити зв’язок для вищого командування.

Нині на озброєнні частини А-2840 є різноманітні засоби зв’язку широкого діапазону. Аби з технікою було все в порядку і користуватися нею довелось лише під час навчань, до батальйону для освячення військових одиниць запросили настоятеля храму Різдва Пресвятої Богородиці, що в Озадівці, отця Ярослава.

Запам’яталося свято військовим ще й великою кількістю вітань, грамот і відзнак від керівництва батальйону, вищого командування, районної адміністрації, військового комісаріату і колег.

Олег Гуменний, заступник командира батальйону РЕБ з виховної роботи: «Дозвольте мені від командування батальйону і від себе особисто привітати вас із 9-ої річницею створення, побажати вам щастя, натхнення, здоров’я, щоб усі покладені на вас обов’язки ви виконували з гідністю та відповідальністю. Я сам 3,5 роки прослужив у цьому батальйоні поряд з людьми, які сидять у залі. Це професіонали, які будь-якої хвилини можуть допомогти».

Майже з самого початку існування окремого батальйону зв’язку тилу у ньому служить Олександр Михайлик. Про те, що доля закинула до бердичівської частини А-2840 чоловік анітрохи не шкодує.

Олександр Михайлик, командир телеграфно-телефонної роти: «Зв’язківець – професія знана здавна, недарма кажуть, що без зв’язку не буде управління, а без управління не буде перемоги. У цьому батальйоні я служу останні 7 років. Служба цікава і різноманітна, можна дізнатися багато нового».

А ще в цій військовій частині Олександр знайшов свою половинку. Спочатку був для Юлії начальником, а згодом став чоловіком. Тож подяки рідним, хто щодня забезпечує винуватців свята своєю підтримкою, теж були сказані на зборах. Наприкінці урочистостей військові зв’язківці проглянули слайд-шоу з фото, на яких впізнали самих себе.

Автор: Інна Покотилюк