Про те, що вітчизняну медицину саму необхідно серйозно лікувати, говорять давно й на всіх щаблях: від столичних чиновників до сільських бабусь. Рівень медичного обслуговування в Україні мало кого задовольняє. Отже, реформувати медицину взялися на державному рівні: майже рік цей процес вже триває в пілотних регіонах - Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській областях та Києві. Бердичів теж поступово рухається у цьому напрямку, але обережно і розважливо, докорінно вивчаючи усі «за» і «проти» можливих нововведень.
Роботу медичних закладів міста в умовах реформування галузі охорони здоров’я обговорювали на/ останньому засіданні виконавчого комітету. За словами доповідача, головного лікаря ЦМЛ Лариси Бабікової, впровадження реформи відбувається виключно із благородних міркувань, маючи на меті зробити медицину ефективнішою і доступнішою. Втім, пересічні громадяни бояться будь-яких змін і здебільшого налаштовані скептично, оскільки є сумніви, що реформа зведеться лише до «усушки» й «утряски» наявних медичних закладів та скорочення медперсоналу. Натомість Лариса Бабікова переконує, що мова не йде про закриття чи інші радикальні заходи, а лише про оптимізацію і перепрофілювання.
На контролі — соціально небезпечні хвороби
На користь медичної реформи свідчать і чимало невтішних показників, серед яких – низький рівень життя (розрив з країнами Євросоюзу у понад 10 років), значна кількість непрацездатного населення і, незважаючи на збільшення народжуваності, від’ємний показник природного приросту. Хвилюють медиків і соціально небезпечні хвороби. Такі, як рак, туберкульоз, діабет, ВІЛ-інфекція/СНІД. Щоправда, у динаміці є незначні позитивні зрушення. «Якщо подивитися на захворювання на злоякісні утворення, відзначається незначне зниження, але не можна заспокоюватися. Адже це не означає, що ситуація в місті та й в області - благополучна. Кожен із нас має бути насторожений щодо виявлення онкопатологій. Йдеться, перш за все, про якісне проведення профілактичних оглядів і їх вчасне проходження», – говорить Лариса Бабікова.
Крім того, важливою ланкою у роботі є виявлення хворих на цукровий діабет, їх медикаментозне забезпечення і, звичайно, профілактичні заходи. У всіх медичних закладах міста – від лікарні до амбулаторій сімейної медицини і «швидкої допомоги», до речі, нині створені всі умови для того, щоб вчасно виявляти цукровий діабет у хворих.
І соціальною, і медичною є проблема туберкульозу. Тут так само важливою складовою боротьби з ним (та й не тільки з туберкульозом, але й іншими хворобами) є профілактична робота. Найпершим кроком має бути проходження флюорографії тими, хто не робив цього більше двох років. Для цього використовується не тільки стаціонарний, але й пересувний флюорограф, який за графіком працює у різних мікрорайонах міста. Користуючись нагодою, Лариса Бабікова звернулася до керівників підприємств, установ і організацій з проханням забезпечити проходження флюорографії їхніми працівниками.
Фахівців “заманюють” житлом
В останні роки в медицині загострилася кадрова проблема: укомплектованість штатних посад в ЦМЛ становить лише 68,5%, а з усієї кількості працюючих лікарів 26% – пенсіонери (щоправда, подібна ситуація спостерігається і в інших містах). За словами Лариси Бабікової, нині у медичних закладах міста не вистачає фтізіатрів, сімейних лікарів та лікарів-лаборантів, патологоанатомів. Водночас, як для Бердичева, то вже достатньо є акушер-гінекологів, хірургів та урологів.
Але у Бердичеві на проблему не дивляться крізь пальці. Починаючи з минулого року, 5 молодих лікарів уже працевлаштовані, 12 - проходять інтернатуру, налагоджена співпраця з медколеджем. Міська влада, з метою заохочення кваліфікованих фахівців, надає медикам житло. Лариса Бабікова каже, що за останні два роки, за сприяння міського голови, було виділено кілька квартир для медичних працівників.
Профілактика — основа лікування
Чи не основна проблема медицини - нестача коштів. Бракує не те, що на нове обладнання, а й навіть на зарплату. Наразі недофінансування галузі становить понад 8 млн. грн., тож доводиться економити на всіх і всьому.
А, оскільки лікуватися - дорого, основний акцент робиться на профілактику. Так, у минулому році диспансеризацією було охоплено близько 95% бердичівлян, причому із загальної кількості обстежених у 40% виявили патології. Завдяки вчасній та оперативній діагностиці (благо, у міській лікарні є відповідна апаратура) вдається зменшити кількість днів, протягом яких пацієнти перебувають на лікарняному ліжку, і звести до мінімуму показник летальності. «Хворобу краще попередити, ніж потім її лікувати. Тому, в усіх поліклінічних підрозділах відкрито кабінети диспансеризації. Це дає змогу виявляти вчасно, на ранніх стадіях чимало хвороб, попередити їх тяжкі наслідки», - розповідає Лариса Бабікова. Як наслідок, середній термін перебування хворих у бердичівській лікарні – 8,4 дні, тоді як обласний показник становить 10,6 днів.
Бердичів почав раніше
Одним із напрямків реформування є перехід до сімейної медицини. Але на практиці усе відбувається не так вже й райдужно. Адже змінити вивіску, пройшовши піврічні курси, 40-50-річному терапевту чи педіатру — не означає стати кваліфікованим сімейним лікарем. Та й практика розвинених країн показує, що готувати сімейних лікарів потрібно, починаючи з інтернатури.
У Бердичеві над впровадженням сімейної медицини почали замислюватися набагато раніше, ніж про це заговорили на державному рівні. Насправді реформа у нашому місті розпочалася ще близько 10 років тому, коли реалізовувався задум відкриття амбулаторій сімейної медицини. Сьогодні вони вже працюють у всіх віддалених від центру мікрорайонах міста. «За сприяння міської влади амбулаторії сімейної медицини відкриваються у нас майже щороку. Внаслідок цього охоплення сімейними лікарями населення міста становить 87,7%. Єдина проблема – не зважаючи на достатню кількість посад сімейних лікарів, самих фахівців не вистачає», - відзначила Лариса Бабікова.
Втішає і той факт, що кожного року кількість пологів у Бердичеві невпинно зростає. Торік, наприклад, їх було вже 1255. Це - дуже важлива цифра. Адже в проекті реформування медичної галузі на території держави відзначається: якщо в акушерському відділенні за рік проводиться менше 400 пологів, то воно не має права на існування.
Курс на милосердя та довіру
Із приємних новин Лариса Бабікова повідомила про те, що Бердичівська ЦМЛ нещодавно пройшла акредитацію, підтвердивши свою вищу категорію. В той же час поставлені акценти у роботі передбачають не лише надання кваліфікованої медичної допомоги, а й доброзичливе ставлення до пацієнта. Місцева медицина, відколи за її кермом стала Лариса Бабікова (нагадаємо, це відбулося на початку року), взяла курс на милосердя. А щоб все відбувалося не лише не словах, а й на ділі, головний лікар проводить регулярні обходи відділень, спілкується з пацієнтами (в т.ч. і за допомогою телефонної «гарячої лінії»). Також в усіх підрозділах лікарні встановили «скриньки довіри», де кожен бажаючий може залишити свій, навіть анонімний, відгук.
За словами головного лікаря, більшість інформації, яку потім збирають зі «скриньок довіри» - це подяки медичним працівникам. Хоча піднімаються й проблемні питання. «На них ми обов’язково звертаємо увагу і вчасно реагуємо. Наприклад, було багато звернень з приводу того, що в амбулаторії на М’ясокомбінаті - не достатньо лікарів. Ми одразу відреагували на ці звернення, збільшивши там кількість потрібних спеціалістів»,- розповіла очільниця ЦМЛ.
Державна реформа “по-бердичівськи”
Є гарна народна приказка: не все те золото, що блищить. А, якщо пристосувати її до нашої теми, то виходить: не все те, що пропонують реформувати, справді цього потребує. А, отже, будь-які зміни (надто, якщо вони стосуються людського здоров’я, а подекуди і життя) мають бути зваженими і детально вивчена доцільність їх впровадження. Наприклад, програмою реформування передбачається створення у кожному населеному пункті відділів (чи управлінь) охорони здоров’я. Проте, у Бердичеві, детально вивчивши це питання, дійшли висновку про недоцільність створення окремого такого відділу, оскільки у нас існує, по суті, лише один міський лікувальний заклад - Центральна міська лікарня (все інше - її підрозділи). Створення відділу у такому випадку збільшило б лише кількість управлінського апарату, навряд чи додавши позитиву в роботу медичної галузі.
Так само у Бердичеві відкидають ідею тимчасового базування автомобілів «швидкої допомоги» у різних мікрорайонах міста. «Якщо проаналізувати кількість викликів, які находять на диспетчерський пульт «швидкої допомоги», то найбільше їх – із центральної частини міста. Прибуття на виклик автомобіля «швидкої допомоги» у 79% становить, в середньому, близько десяти хвилин, а 86% викликів – це ті випадки, відстань до яких не перевищує чотири кілометри. За таких умов, якщо вивести хоча б одну із шести бригад, які працюють протягом доби, на околицю міста, то це внесе збій в оперативне надання медичної допомоги населенню», - пояснює Лариса Бабікова.
А от ще один крок реформи – поетапне створення госпітальних округів, які об’єднуватимуть медичні заклади декількох районів, до кінця року призупинено загалом у всій області.
Отже, можна сказати, що бердичівська медицина, беручи за основу загальнодержавні принципи, торує власний шлях реформ. Очевидно, що занадто легким він не буде, але певні результати городяни вже відчули. Головне ж - пам’ятати, що реформа у такій галузі, як медицина, не може дати одномоментних наслідків – це постійний процес і для досягнення стабільного результату має пройти певний період. Лише за такої умови може відбутися її реалізація.
Просмотрено: 889 раз
