Вже не перший день у Бердичеві відомо про масове отруєння людей тістечками, адже понад 20 випадків захворювань – цифра не така вже мала для нашого міста. І, мабуть, кожен у ці дні з певним острахом купував подібні солодощі, бо боявся стати наступним і поповнити список захворілих. Проте, вже в понеділок стала відома інформація про виробника цих кондитерських шедеврів, які вклали на лікарняне ліжко стільки бердичівлян. Виявилось, що ним було ПП ПКФ «Лакомка», якому з 9 липня санстанцією винесена постанова про заборону експлуатації. Здавалось би, можна жити спокійно, але не все так просто.
Вранці 10 липня до редакції «РІО-Бердичів» зателефонувала жінка. Свого імені вона попросила не називати. Сказала лише, що є однією із тих, хто отруївся тістечками і зараз перебуває на лікуванні в інфекційному відділенні Бердичівської міської лікарні. А причиною її дзвінка стало бажання розповісти нашим журналістам, а відтак і читачам, про особливості лікування у цьому відділенні. Як то кажуть, про наболіле.
Зазвичай люди, що отруїлись тими тістечками, стали потрапляти до лікарні у вихідні дні та найбільший пік спостерігався у понеділок. А тим пацієнтам, які потрапили до відділення в суботу чи неділю, довелось пережити таку ситуацію, як відсутність води. Вона зникла у неділю ввечері і з'явилась у понеділок вранці. «Добре, що запаси води є на кухні, тому кожен з нас йшов туди з пляшками і брав, скільки кому треба», – розповідають пацієнти.
Прикметним також є те, що в інфекційному відділенні часто буває так, що надати першу медичну допомогу немає чим. І тоді комусь з рідних, а то й самому хворому, доводиться йти в аптеку і купувати той чи інший лікарський засіб, щоб медики змогли надати допомогу. А цікаво, невже їх не хвилює те, що хворому може стати в дорозі до аптеки погано чи йому боляче пересуватись? Але звісно ж, скажуть, що винні родичі, які повинні були приїхати разом з хворим та допомагати йому. А якщо людині немає кому допомогти? Факти говорять самі за себе.
«Ой Боже, перестаньте вже з вашою температурою. Я вже й так замучилась», – невже така відповідь гідна людини, яка у свій час давала клятву Гіппократа, на прохання пацієнта допомогти. Мабуть, тут так заведено.
Хворі розповідають, що ставлення до них залежить від зміни, яка працює. Але прикметним є те, що нова зміна може й не знати, що робила з пацієнтом попередня. Когось, наприклад, можуть по декілька разів на кардіограму відсилати. Або ж безпосередньо в пацієнта запитувати, які ліки він приймав і що з ним робили. А вночі з неділі на понеділок у відділенні відбувалось щось неймовірне: все мили, скрізь прибирали, бо зранку чекали гостей – з обласної санстанції та ще й телебачення приїздило. Треба ж показати, що у нас все добре.
Півгодинне спілкування з пацієнтами відділення змусило по-новому поглянути на бердичівську медицину. Ніхто й не говорить, що тут все так погано. Справді, нам є, ким і чим пишатися, у нас є багато переваг, які має не кожне місто. У Бердичеві є справді хороші фахівці медичної галузі, за допомогою до яких щодня звертається багато людей. Але ось такі факти підривають довіру до всього. Тому, хотілося б нагадати деяким бердичівським медикам, що цього року Бердичівська міська лікарня обрала курс на милосердя. Про це неодноразово заявляла на різних засіданнях, зборах та святах головний лікар ЦМЛ Лариса Бабікова. То, можливо, варто від слів перейти до діла і почати втілювати цю настанову на практиці усьому медичному персоналу.
Ріо Бердичів
Просмотрено: 708 раз
