Нещодавно ми писали, що мрії жителів Никонівки, Скаківки, Журбинець та Хмелищ про пришестя газу до їхніх сіл в черговий раз стали майже реальністю. Адже Кабінет Міністрів своєю постановою виділив близько двох мільйонівгривень на будівництво підвідних газопроводів до цих сіл. І не просто написав постанову, а реально гроші вже перерахував на рахунки Бердичівського казначейства. Швидко «зашевелились» проектувальники, будівельники і газовики, але…
Але на їх заваді стали жителі села Журбинці, які висловили протест проти проходження магістрального газогону по їх городах.
Якщо заглибитись в історію, то газ в ці села мали вести ще двадцять років тому. Тоді зробили проект, який передбачав обхід газопроводом села і людських городів. При черговій оказії з бюджетними грошами, там навіть закопали металеву трубу, але далі діло не пішло, гроші в черговий раз закінчились, і будівництво завмерло.
В 2008 році знову на горизонті «замаячили» якісь гроші перед черговими виборами, і проектувальники взялись оновлювати документацію. Згідно будівельних норм і правил новий газогон не можна прокладати вздовж лінії існуючого, навіть якщо по ньому не іде газ, тобто вздовж закопаної колись труби навколо Журбинець. Тому проект переробили на більш короткий шлях, який пролягав через людські городи. Тоді ж взяли письмові згоди у людей, що вони не проти такого будівництва.
І ось тепер, коли знову почали форсувати роботи, виявилось, що одна земельна ділянка з будинком була перепродана, і нові господарі категорично відмовляються надавати будь-яке погодження на будівництво. До них додались і сусіди, які почали запевняти, мовляв, ми ці погодження підписували не за а проти проходження газогону по городах, а деякі взагалі відхрещуються від своїх підписів.
Після звернення газовиків про спротив людей, в райдержадміністрації терміново зібрали спеціалістів, і делегація на чолі із заступником голови Климчуком Миколою Петровичем виїхала на переговори з людьми. В клубі зібрались власники городів, які попали в зону будівництва, представники управління газового господарства, сільський голова Скаківки та комісія з адміністрації.
Микола Петрович розповів, що потрібно терміново освоїти ці гроші і збудувати газогон, бо пройде ще кілька місяців, і гроші можуть забрати назад, і тоді вже ніхто і ніколи їх більше на газифікацію цих сіл не виділить. Він як посадовець, і як виходець з Никонівки, знає з яким нетерпінням чекають люди п’ятьох сіл такого довгоочікуваного голубого вогника. Він пообіцяв людям, що зараз почнуть класти газогон з іншого боку, з Никонівки, а вже після збору врожаю візьмуться за прокладання поліетиленової газової труби по їх городах, просив підтримати свою громаду і надати ще раз свої погодження.
Але люди не хотіли слухати всі аргументи, і вперто стояли на своєму. Найбільше скаржились вони на дії будівельників, які ходили по городам, топтали картоплю та зелень. Особливо обурювалась сім’я переселенців, яка три роки тому купила в селі будинок. Сергій і Галина Музичуки довгий час жили в Іспанії, бачили і знають, як шанують в Європі право приватної власності, яке є недоторканим.
Селяни казали, мовляв, знайшли кілька мільйонів, хай шукають ще 150 тисяч, щоб обійти наші городи. Але справа тут навіть не в грошах, а в змінах проектної документації, зробити які швидко неможливо, а гроші, які реально «впали» з Кабміну, можуть так само повернутись туди, і піти в друге місце. Договорились до того, що нікому, мовляв, цей газ не потрібен, нам і без нього добре.
Коли емоції трохи вляглись, і розмова пішла трохи конструктивніше, то людям дали ще деякий час подумати, порадитись з рідними, і все-таки дати погодження в якому зацікавлені всі мешканці цієї околиці Бердичівського району. Сподіваємось, що здоровий глузд все-таки переможе, і газ в Журбинцях буде.
Просмотрено: 515 раз
