Незважаючи на те, що через місто Бердичів протікає річка, місцеві мешканці вже багато років відчувають серйозні проблеми з водопостачанням. З їхніх кранів тече рідина, що не лише непридатна для пиття та споживання у їжу. Нею неприємно митися – вона смердить і часто має каламутний колір. Де не шукали справедливості бердичівляни, та все марно – тривалий час проблему просто не вирішували. Проте останнім часом намітилися роботи, що дають надію на покращення ситуації.
Історія проблем
Проблему з питною водою місто Бердичів відчуває ще з далекого 1970 року, і з роками вона лише поглиблюється. Бердичівляни зверталися за допомогою до Миколи Петренка – людям набридло купувати воду в магазині втридорога, при цьому ще й сплачуючи рахунки за спожиту воду з-під крану, якою навіть вмитися можна не завжди. Кандидат у народні депутати допоміг отримати майже одинадцять мільйонів гривень на завершення будівництва фільтрувальної станції та очисних споруд, але крім того вирішив більш детально вивчити питання, щоб зрозуміти, яким чином покращити якість води.
«Останні півроку я фактично живу у місті Бердичеві, а тому зміг відчути усі «переваги» місцевої води. Користуватися нею небезпечно для здоров’я. Але ж без її достатньої кількості організм «засохне», почнуться реальні проблеми з самопочуттям. Тому доступ до якісної води життєво необхідний. До того ж, ми не в Африці живемо, де з водоймами катастрофа. Нам для вирішення проблеми лише потрібно залучити необхідні резерви», - зазначив Микола Петренко під час одного зі своїх виступів, і з цією метою особисто зустрівся зі спеціалістами комунального підприємства «Бердичівводоканал», щоб визначити для себе реальний стан речей.
І в четвер, 27 вересня, Микола Петренко та директор Водоканалу Микола Ревуцький скликали журналістів на прес-конференцію, щоб відповісти на зболіле питання: коли ж буде якісна питна вода у Бердичеві?
Першим взяв слово директор міського водоканалу Микола Ревуцький і відзначив, що Житомирська область і Бердичів розташовані в маловодній зоні, де на поверхні джерел багато, а нормальної води для споживання в їжу недостатньо. Навіть ті водні горизонти, що тут розробляли та розробляють, не в змозі забезпечити достатню кількість води належної якості.
Надто невтішна справа з питною водою у жителів мікрорайону Червона Гора, де доводиться вживати так звану поверхневу воду, яка практично неочищена. Проблема у тому, що місцеві свердловини мають малий дебіт (об’єм води, що надходить за годину), тому резервувати її сенсу немає – для вирішення проблеми потрібно відшукувати нові методи.
Директор водоканалу пояснив, що місто Бердичів забезпечують водою з двох джерел – підземного, яке налічує 49 свердловин, і поверхневий водозабір із річки Гнилоп’ять, вода в якій не зовсім відповідає санітарним нормам.
Нещодавно вдалося вирішити питання очистки води з річки, завершивши будівництво фільтрувальної станції, на якій ще тривають налагоджувальні роботи для запуску. Це дасть можливість споживати якісну воду з поверхневого джерела, яка пройде відповідну очистку ефективними, сучасними методами. Взагалі на будівництво фільтрувальної станції витратили майже двадцять п’ять мільйонів гривень. Та завершити будівництво вдалося саме завдяки тим одинадцяти мільйонам, що були отримані завдяки ініціативи Миколи Петренка. Та кількості води, що подається з поверхневого джерела для такого міста як Бердичів, все одно недостатньо.
Тому наступне завдання – розбудова і розвиток підземного джерела водопостачання, і, відповідно, перекладка мереж як водогонів першого підйому, так і розгалуженої мережі містом. Це складний, трудомісткий процес, який, крім того, є неабияк затратним, оскільки потребує серйозних інвестицій. У держави не вистачає коштів, щоб допомогти місту вирішити цю проблему, і як свідчить досвід, питання розбудови і використання води з підземних джерел нікому не цікаве.
Вирішення проблем
Під час передвиборчої кампанії ніхто з кандидатів у народні депутати, які на словах переймаються проблемою якісної води у місті, не приїхав до водоканалу, щоб дізнатися, що можна зробити для покращення водозабезпечення міста. Ніхто, крім Миколи Петренка. Він глибоко вивчив і зрозумів цю проблему і надав допомогу, вирішивши питання отримання води з підземних горизонтів для одного з мікрорайонів Бердичева – Червоної Гори. Кандидат знайшов меценатів для постачання насосного обладнання, яке коштує серйозних грошей (від семи до десяти тисяч гривень за максимального терміну експлуатації два роки), та труб для заміни водогонів першого підйому, які постачатимуть воду. Це дасть можливість стабільніше працювати і отримувати якісну, нормальну воду в такій кількості, що потрібна. Саме в мікрорайоні Червоної Гори, де є технічна можливість впровадити в життя все те, що пропонує кандидат у народні депутати Микола Петренко.
Директор Бердичівського міського комунального підприємства «Бердичівводоканал» Микола Ревуцький зазначив: «Ніхто з кандидатів у депутати за нашим виборчим округом не робив ніяких конкретних кроків для того, щоб покращилось водозабезпечення у Бердичеві. Єдиний, хто звернув на це увагу і зрозумів, що для покращення якості води та більш ефективного водопостачання необхідно звернути увагу на водогони, – це Микола Петренко. Спільними зусиллями ми знайшли рішення, вирішивши встановити насосне обладнання та замінити лінію трубопроводу від свердловини по вулиці Комсомольська до насосної станції №5, що дасть можливість вирішити одразу кілька проблем». Завдяки цьому перш за все мікрорайон отримає необхідну кількість кубометрів води на добу, в зв’язку з чим не буде необхідності подавати воду виключно за графіком. Також встановлення насосів допоможе подавати воду, яка буде на 95 відсотків артезіанською, тобто – якісною.
Також журналістам відповіли на питання, в які терміни буде виконано роботи, і мікрорайон Червоної Гори отримає нормальну воду. На фільтрувальній станції налагоджувальна робота для запуску вже у розпалі, і роботи з видобутку води з підземних горизонтів вже теж розпочато: напередодні доставлено водопровідні труби, вже відбувається прокладення мереж. На черзі – глибинні насоси, тож найближчим часом розпочнеться монтаж-демонтаж свердловин, налагоджувальні та регулювальні роботи і приблизно за два-три тижні вже частково розпочнеться видобування води з підземних горизонтів для забезпечення мікрорайону Червона Гора та центральної частини міста. Микола Петренко попрохав не затягувати процесу і змусив директора водоканалу пообіцяти, що він пустить чисту воду вже 20 жовтня.
Завдяки проведеним заходам вода, що її подаватимуть бердичівлянам, буде доведена до відповідності всіх санітарних норм та вимог. Тож центральна частина Бердичева та мікрорайон Червоної Гори вже щонайбільше за два тижні отримуватимуть воду цілодобово – можливо тільки, що вночі буде дещо менший тиск з метою раціонального використання води та економії енергоресурсів. Директор водоканалу не виключає, що у зв’язку з цим доведеться збільшувати тарифи на воду, тому що виникнуть додаткові витрати. Проте ціноутворення на тарифи регулюється, і просто з власного бажання водоканал не може їх збільшувати.
Плани на майбутнє
Спеціалісти водоканалу зробили обстеження і розробили програму, спрямовану на вирішення питання якісного і безперервного водозабезпечення Бердичева з повною заміною всіх водогінних мереж. На її виконання необхідна захмарна сума – близько п’ятдесяти мільйонів євро. Це не тільки для водопроводу, а й для каналізації, з якою є теж серйозні проблеми. Та якби щороку на виконання робіт із заміни та ремонту витрачати хоча б два мільйони, то за п’ять років місто здихалося б дрібних аварійних мереж і приступило до оновлення і ремонту водогонів і колекторів.
Гарною новиною є й те, що нарешті розпочато будівництво очисних споруд – вже два тижні тривають будівельні роботи. І якщо фінансування буде таким і надалі, Бердичів матиме свої споруди для очистки стоків за рік-півтора щонайбільше. На це цього року виділено одинадцять мільйонів гривень, які зараз на рахунку Управління ЖКГ і реалізовуються в життя. Доволі активно міська влада співпрацює з Кабінетом Міністрів, немало допоміг в цій роботі і Микола Петренко. Директор водоканалу висловив сподівання, що, ставши народним депутатом, Микола Петренко не забуде про Бердичів, а ще більше перейматиметься долею міста та допомагатиме йому.
«Я і надалі допомагатиму своїм землякам, – запевнив Микола Петренко. – Ми повинні втілити заплановане в життя. Адже люди сплачують за комунальні послуги і мають право отримувати за ці гроші якісну воду. За зволікання держави бердичівляни платять занадто дорого – власним здоров’ям. Так не має бути». Кандидат у народні депутати зазначив, що він хоче зробити так, щоб життя бердичівлян у соціальній сфері покращилося. Він добре розуміє, що це не вихід – коли йому доводиться звертатися за допомогою до друзів, щоб ті допомогли з обладнанням для забезпечення бердичівлян питною водою. Але це тільки перший раз Микола Петренко змушений йти таким шляхом – у подальшому це робитиме держава. І він дійсно робитиме все, щоб програма із забезпечення населення якісною питною водою насправді працювала, а не існувала лише на папері. «Люди мають відчути, що про них хтось турбується та займається їхньою проблемою, піклуючись про їх комфорт», – переконаний Микола Петренко.
Денис ЗАРЕМСЬКИЙ
БЕРДИЧІВ ДІЛОВИЙ 
Просмотрено: 768 раз
