Бердичів. В одному слові сказано багато, в ньому сотні років історії, що тісно переплелись між собою, постаті, які творили історію та звеличували це місто у віках. З плином років змінилося лише обличчя Бердичева, а люди залишилися такими ж. Вони працюють і живуть цим містом навіть не думаючи змінити його на інше, тому що в їхніх серцях живе любов до Бердичева.
Любов керує життям і творчістю бердичівлян і зараз, в наш час. Сотні творів, фотографій, поезій, спортивних рекордів народились тут, в цьому місті і присвячені саме йому – це своєрідне щоденне зізнання у коханні, яке не залишається непоміченим.
В цьому нещодавно могли переконатись шанувальники поетичного таланту Анатолія Кондратюка, бердичівського журналіста, поета, який в міській бібліотеці презентував свою збірку «Салют Бердичеву!». На презентацію поетичного доробку прийшло чимало поціновувачів літератури, колег, молоді та представників міської влади, яких просто полонили вірші Анатолія Кондратюка. В них простими словами описується буденне і вічне.
Як запевнив на зустрічі поет, кожен його вірш має свою біографію. Спогади, про гіганта машинобудування – Бердичівський завод «Прогрес» закладені у кількох віршах збірки, квітучі каштани і запашні липи Бульвару беруть за душу своєю емоційністю.
Дар закладати у свої слова потрібний зміст, озвучувати музику своєї душі, прокинувся в митцеві несподівано, під час строкової служби в армії. Він і досі вважає себе надзвичайно щасливим, що погожої осінньої днини в Тернопільській області, куди солдатів відправили збирати буряки, йому до рук потрапила збірка віршів російського поета Сергія Єсєніна, забута сержантом в автомобілі. Для юнака це стало своєрідним поворотом долі.
«Здавалося, що я міг прочитати Єсєніна раніше, але в ту пору в школах не розповідали про його творчість, оскільки вважали його упадницьким поетом. Починав писати під впливом Єсеніна російською мовою», - розповідає поет. Повернувшись з армії влаштувався на роботу, але не перестав писати.
Коли віршів назбиралось чимало, Анатолій Кондратюк поїхав до Михайла Клименка, відомого житомирського поета, який почитавши вірші, піддає його творчість нищівній критиці. Втім, серед решти творів відбирає три, найкращих на його думку. Вибір метра вразив тоді поета-початківця, адже обрані твори він написав на одному диханні, легко і невимушено. Повернувся в рідне місто Анатолій Кондратюк з цінною порадою від досвідченого літератора, який наостанок наголосив, що йому слід писати лише тією мовою, якою говорила з ним мати.
Поет, зізнається, що подумував писати тоді українською, пробував, але дійсно переломним моментом в його поезії став вірш Дмитра Павличка «Чого ти мною так гордуєш» прочитаний ним. Після цього в душі, в мисленні митця, щось змінилось і він заново закохався у рідну мову. «Рими приходять спонтанно, мабуть кожна людина не зможе точно сказати звідки беруться вірші і куди вони зникають» – зазначив поет.
В його творах прославляється наша мала Батьківщина, а прихильниками його творчості є багато мешканців Бердичівщини, які зачитувались його творами опублікованими в газеті «Радянський шлях»(«Землі Бердичівській») в якій він працює журналістом з 1985 року.
«У Анатолія Кондратюка є особливий дар – поважати людей праці і той край, для якого вони роблять усе, щоб він ставав кращим. У митця є талант побачити в людей те бажання творити і підтримати їх. Це ми бачимо й у збірці «Салют Бердичеву!», в ній висловлена велика повага до міста, до рідного краю», - зазначив Іван Демусь, заступник міського голови, присутній на заході. Іван Омелянович від імені мера привітав Анатолія Кондратюка з такою подією, побажав здоров’я, енергії, натхнення і вручив квіти і грамоту за активну працю, внесок у культурне життя міста.
До привітань долучився й Володимир Кравченко, головний редактор «Землі Бердичівської» та рідний брат поета Володимир Кондратюк, який зачитав свої віршовані рядки на зустрічі.
Вірші митця, що читали діти та працівники бібліотеки, давали відчуття чогось невловимо-рідного і теплого. Творчу зустріч теж можна назвати теплою, оскільки людей єднали прекрасні слова поезій Анатолія Кондратюка.
Завершилась зустріч читанням поезії самим поетом та роздачею автографів на збірці, яка, сподіваємось, знайде своє місце на кожній книжковій полиці.
РиО Бердичів
Просмотрено: 934 раз
