Чорнобиль - одне з найстаріших слов’янських міст на Поліссі. До XII ст. місто називалося Стрежів, однак ніби волею провидіння, воно дістало гірку назву Полиню Чорнобиль, яку передала атомній станції. Будівництво ЧАЕС розпочате в 1970 році. Разом з будівництвом ЧАЕС зростало нове красиве місто Прип’ять. В 1977 році ввели в дію перший енергоблок, в 1979 році другий, в 1981 році третій, в 1984 році четвертий енергоблоки. На осінь 1986 року планували пуск п’ятого енергоблоку, але все стало по іншому.
Всі аварії на АЕС в СРСР залишилися поза гласністю, такі нещастя приховувалися не лише від громадськості, але й від урядових кіл та самих працівників АЕС. Тепер важко скласти ціну такій невідомості, адже відсутність інформації несе в собі мовчазну загрозу непередбаченості. В ті часи світило науки постійно переконувало, що АЕС найчистіші, найбезпечніші з усіх станцій. Академік Сахаров гостро писав, чи повинна взагалі розвиватися атомна енергетика, а якщо і будувати АЕС, то розміщувати їх під землею.
Особливим попередженням стала пожежа на Запорізькій АЕС 27 січня 1984 року, підрозділи пожежної охорони погасили цю пожежу за 17 годин. У гасінні пожежі взяли участь 115 пожежних, прямий збиток був 1 млн. 456 тис. руб.. Після цієї пожежі було її розслідування, і було розроблено заходи на посилення пожежної безпеки атомних електростанцій. З 1981по 1985 роки на АЕС колишнього СРСР сталося 23 пожежі і 28 загорянь, які завдали збитків на 2 млн. 480 тис. кар.. Кожну трагедію обумовлює комплекс об’єктивних та суб’єктивних чинників, і вселенський Чорнобильський вибух не був винятком.
Сумна трагедія трапилася 26 квітня 1986 року о 1год. 23 хв. 58 сек. – пролунав вибух. Реактор та приміщення четвертого енергоблоку було зруйноване. Приблизно 50 тонн ядерного палива випарувалося і було викинуто в атмосферу, а ще близько 70 тонн палива було викинуто з периферійних ділянок в зал (всього було 180 тонн палива). Під час вибуху було піднято в повітря і розвернуто плиту верхнього біозахисту, яка важила 3 тис. тонн (в порівнянні з Хірасімою - 4,5 тон).
Отже виникла пожеже якій не було аналогів у світовій практиці. Її подолання вимагало високого професіоналізму та нелюдських зусиль, які разом з безприкладною мужністю та готовністю до самопожертви і створили феномен людського діяння. Ім’я йому «Подвиг» який здійснили пожежники! Першими взяли на себе удар ядерної стихії в середині четвертого енергоблоку оператори центрального залу. Після вибуху персонал станції у темряві знеструмив усі розподільчі щити і прикрив заглушки. Інакше пожежники, які гасили машинний зал загинули б від ураження струму.
Першою на пожежу прибула об’єктова пожежна частина на чолі з начальником караулу Володимиром Правиком. О 1 год. 35 хв. на АЕС прибув караул СВПЧ – 6 м. Прип’ять з Віктором Кібенком – 8 чоловік та 2 пожежні автоцистерни. Ці перші пожежники були дійсно героями. При таких умовах, що під ногами плавився бітум, скапував їм на голови, вони локалізували пожежу ціною свого життя. О 4 год. 50 хв. пожежу на різних місцях було локалізовано, а о 6 год. 335 хв. було оголошено про повну ліквідацію пожежі.
У ліквідації Чорнобильської катастрофи брала участь практично вся країна, весь колишній Союз. Але основний тягар наслідків звичайно ліг на працівників пожежної охорони. Пожежні виконали свій обов’язок з повна. І все таки ціна, якою ліквідовано пожежу на ЧАЕС – невимірна.
Перед подальшим наступом на реактор слід було насамперед вирішити проблему з водою, яка під час аварії ринула із системи охолодження реактора і заповнила під ним приміщення. Ця брудна вода, окрім того, що заважала людям працювати, ще й загрожувала неприємностями. Адже під тиском тисяч тонн вантажу закинутого зверху авіаторами, реактор міг поступово осідати, і якщо б його розпечений кратер наблизився до води (це рівнялося б водородній бомбі, при вибуху у радіусі 300 км., не лишилося б нічого живого). І відкачка брудної води знову лягла на плечі пожежників. Протягом 20 годин відкачували воду з під реактора, де працювали пожежники м. Києва, м. Біла Церква, і з м. Житомир.
Після завершення цієї роботи було розпочато дезактивацію території та приміщення АЕС. Але на цьому біди не закінчились, 23 травня 1986 року знову була пожежа в кабельних тунелях на АЕС в 2 год. 10 хв. В гасінні прийняли участь 280 чоловік і 60 пожежних автомобілів (м. Києва та м. Житомира). І цю страшну пожежу вдалось ліквідувати за 2 години.
Далі було очищення території поверхні будівель від обломків графіту, техніка (роботи) не витримували радіації і зупинялися , і люди ризикуючи своїм життям та здоров’ям з лопатами в руках робили все можливе і неможливе при очистці території і приміщень. Вагому роль у ліквідації наслідків аварії відіграли пожежники нашого міста, їх було 24 чоловіка, нажаль 2 із них на сьогоднішній день з нами немає (Войтович О. Б., Мазур С. М., Мельничук С. М., Гаврушкевич М. В., Колесник В. О., Євдоченко І. І.)
Особливо хочеться відмітити участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС: Татарчука Адама Павловича, Михайлова Олександра Володимировича, Новіцького Анатолія Володимировича, Олійника Миколу Васильовича (нагороджений медаллю – за відвагу на пожежі), Струтовський Василь Іванович (кращий працівник пожежної охорони), Осіпчука Івана Петровича (начальника ППП-39)
На той час всі ліквідатори були Герої і якби вони не зробили своєї справи, хто знає які були б наслідки. Тоді ми розуміли, що повинні собою закрити амбразуру реактора, а на сьогодні пр. цих людей забула влада, їх проблеми та болячки нікому непотрібні, прикро і те, що сьогодні в школах діти про ту страшну трагедію нічого не знають.
Чорнобильська трагедія стала тим явищем, зміст і причини якого кожне нове покоління осмислюватиме по своєму. Осмислюватиме з висоти свого дня і з низин кінця ХХ сторіччя.
Доля пожежників у всьому світі однакова, коли стається біда, вони поспішають першими на допомогу, така у них робота і це показала найстрашніша за всю історію людства катастрофа на Чорнобильській АЕС.
Мені хочеться побажати всім ліквідаторам мінного здоров’я, успіхів у подальшому житті, а молодому поколінню, щоб на їх віку не повторилася трагедія Чорнобиля.
Начальник Бердичівського міськрайонного відділу Управління ДСНС України у Житомирській області полковник служби цивільного захисту Шевчук І. В.
БЕРДИЧІВ ДІЛОВИЙ 
Просмотрено: 563 раз
