Бердичівське районне управління Держсанепідслужби у Житомирській області інформує

Небезпека гострих кишкових інфекцій

До нашого міста вже майже прийшли літо, спека, відпочинок. Проте саме влітку, у спекотну погоду зазвичай зростає захворюваність гострими кишковими інфекціями. Інфекційні хвороби цієї групи (сальмонельоз, черевний тиф, паратифи А і В, дизентерія, холера, харчові токсикоінфекції та ін.) спричиняються різними збудниками: найпростішими, бактеріями, вірусами. До однієї групи захворювання, що спричинені мікроорганізмами різних біологічних видів віднесені тому, що основне місце перебування хвороботворного початку і розвитку хвороби - кишечник людини. Звідси й загальний механізм передачі інфекції, так званий фекально-оральний, при якому збудник з кишечника хворого чи носія інфекції потрапляє у зовнішнє середовище, потім через рот у шлунково-кишковий тракт здорової людини і викликає захворювання. В організм людини хвороботворні мікроорганізми можуть потрапляти з їжею, водою, а також заноситись брудними руками і предметами домашнього вжитку.

Хвороба проявляється після інкубаційного (прихованого) періоду, протягом якого мікроорганізми встигають розмножитися в організмі людини до певної хвороботворної кількості. При різних кишкових інфекціях інкубаційний період відрізняється: короткий при дизентерії - 2-7 днів, при холері - від декількох годин до п’яти днів, при харчових токсикоінфекціях - декілька годин, при черевному тифі – від 7 до 25 днів, при гепатиті «А» - від 15 до 50 днів.
Наприкінці прихованого періоду з’являються нездужання, слабкість, головний біль, відсутність апетиту. Характерними ознаками кишкової інфекції є нудота, блювання, болі в животі, рідкі випорожнення, інколи з домішками слизу і крові, підвищення температури. При гепатиті «А» додається жовтушність шкірного покриву та слизових оболонок, потемніння сечі та ін.

Успіх боротьби за зниження захворюваності на кишкові інфекції багато в чому залежить від того, наскільки обізнане населення з причинами виникнення та поширення цих захворювань. Підвищення санітарної культури населення - це величезний резерв подальшого зниження захворюваності на гострі кишкові інфекції, попередження спалахів та харчових отруєнь.

Сприйнятливість людей до кишкових захворювань досить висока. Особливо часто вони спостерігаються у дітей, тому що в малят і захисні сили слабші, і гігієнічні навички ще недостатні: майже все залежить від якості догляду. Для захворювання дитини потрібна менша кількість мікробів, що потрапляють до її організму.

Чи треба нагадувати, що шаурма, курка гриль, заливні м’ясо та риба, тістечка с кремом, торти – потенційно небезпечні вироби протягом всього року, проте, найбільш небезпечні саме в спекотний період року. У нашому місті за останній час з’явилось багато торгових точок де реалізуються кури гриль та відкрились кіоски що реалізують продукти швидкого харчування, у тому числі шаурму. Власники даних торгових кіосків не узгодили з органами Держсанепідслужби асортимент продуктів харчування та не піклуються про якість товарів які реалізують. Деякі суб’єкти ресторанного господарства нехтують безпекою відвідувачів: включають до меню страви для виготовлення яких в закладах відсутні умови, реалізують страви які виготовлені в домашніх умовах, не проводять періодичний лабораторний контроль якості страв що виготовляються у закладах.

Задля розмноження більшості мікробів сприятливою є температура вища за +25 градусів Цельсію, а оптимальною+ 37 градусів Цельсію, що ми часто маємо влітку на сонці. Така ж температура створюється всередині потенційно небезпечних страв, які хоч би не тривалий час зберігалися не в холодильнику, або під час виготовлення яких не були дотримані технологічні вимоги.

Щоб попередити розповсюдження гострих кишкових захворювань, насамперед, необхідно ізолювати та лікувати хворого, а також виключити можливі шляхи передачі інфекції.

В разі появи шлунково-кишкових розладів треба негайно звернутися до лікаря, не вдаючись до самолікування. Різні захворювання вимагають специфічного, науково обґрунтованого лікування.

Безконтрольне, неправильне вживання антибіотиків та інших антибактеріальних препаратів призводить до того, що в кишечнику гинуть не лише збудники хвороби, а й корисні бактерії (мікрофлора). Хвороба може перейти в хронічну форму з розвитком дисбактеріозу, який дуже важко піддається корекції.
Тільки лікар, і ніхто інший, вирішує - госпіталізувати хворого чи залишити його вдома, де під наглядом медичного персоналу він пройде курс лікування.
Мають бути неухильно додержані правила догляду за хворим, приписані медиками.

Додержання правил особистої гігієни, включно з регулярним миттям рук, - запорука значного скорочення захворюваності кишковими інфекціями.
Якнайретельніше повинні стежити за чистотою рук працівники дошкільних дитячих закладів, а також ті, хто має справу з приготуванням та реалізацією харчових продуктів. Нехтування правилами у даному випадку може призвести до групових захворювань кишковими інфекціями.
Важливе значення в профілактиці гострих кишкових захворювань має виконання санітарних правил приготування й зберігання їжі, бо саме тут криється джерело небезпеки розмноження хвороботворних мікроорганізмів.

Рекомендується не тримати на кухні нічого зайвого. Бажано, щоб кухонні меблі були вкриті гігієнічним покриттям, що легко миється гарячою водою з миючими засобами. Стіни на висоту 1,5 метра від підлоги найкраще оздобити плиткою або пофарбувати олійною фарбою - це полегшить їх миття. Для сміття необхідно мати відро з кришкою. Виносити сміття слід щодня, а відро ретельно мити.

Треба мати окремі дошки та ножі для обробки сирого м’яса та риби, сирих овочів, для вареного м’яса та риби, для хліба.
Кухонне приладдя і посуд слід мити гарячою водою після кожного приготування їжі, а м’ясорубку після миття ошпарити окропом. Зберігають посуд у недоступному для мух місці.

Ще до того як продукти опиняться на кухні, треба запобігти їх забрудненню мікроорганізмами, що спричиняють гострі кишкові інфекції. Не слід купувати продукти, що швидко псуються на стихійних ринках, в умовах де відсутнє холодильне обладнання та санітарно-ветерінарний контроль їх якості. Якщо у Вас виникла підозра щодо якості продуктів – треба вимагати декларацію виробника або посвідчення про якість продуктів. У разі їх відсутності, купувати такі продукти не варто.

Продукти, які не підлягають термічній обробці (ковбасу, масло, сир тощо), упаковують окремо від сирого м’яса, риби, напівфабрикатів.
Овочі, фрукти, ягоди, які будуть споживатися в сирому вигляді, слід мити в проточній воді. Продукти, що швидко псуються, зберігають у холодильниках при температурі в камері не вище +6°С. Існує певний термін їх зберігання, і необхідно його суворо дотримуватись. Так, м’ясний фарш можна тримати в холодильнику не більш як 6 годин; торти, тістечка, м’ясні напівфабрикати - 36 годин; смажені котлети - 24 години; варені ковбаси - 48 годин.
Не рекомендується готувати влітку в домашніх умовах заливні м’ясні та рибні страви. А в їдальнях та кафе небезпечно споживати ці страви в літні місяці.
Молоко перед надходженням до торговельної мережі піддається пастеризації, яка різко зменшує кількість хвороботворних мікроорганізмів у ньому. Проте розливне молоко (а надто куплене на базарі) слід обов’язково прокип’ятити. У поширенні гострих кишкових інфекцій не остання роль належить мухам. Перелітаючи знадвору, де вони кубляться в місцях, багатих на органіку (смітники, перегній, нечистоти), до житлових приміщень, комахи забруднюють харчові продукти в тому числі і збудниками хвороб, яких переносять на лапках та черевці. Боротьбу з мухами найкраще розпочинати із знищення їхніх личинок навесні. Щоб перекрити комахам доступ у приміщення, вікна закривають марлею або густою сіткою. Для знищення мух використовують липкі стрічки, мухобійки. Треба пам’ятати, що в чистому приміщенні мухи не затримуються.

Фактором передачі кишкових інфекцій може бути забруднена вода. Найбезпечнішою є вода, що подається централізовано водопроводом, бо її піддають очищенню та знезараженню хлором у нешкідливих для людини дозах. Замкнута система водопроводу має запобігти забрудненню води хвороботворними мікроорганізмами.

Велику небезпеку становить вода відкритих водойм: вона може бути забруднена нечистотами з каналізаційних труб або змивами з поверхні ґрунту під час атмосферних опадів. Під час купання у відкритих водоймах (річка, озеро, ставок і т. д.) намагайтеся не ковтати воду.

Криниці у сільських населених пунктах слід розташовувати якнайдалі від можливого джерела забруднення (на відстані більш ніж 30 метрів від дворових вбиралень, вигрібних ям, смітників). Отвір криниці слід щільно закривати кришкою і брати з неї воду тільки спеціально закріпленим відром.

В умовах зменшення та фактичного припинення планових перевірок підприємств сегменту ресторанного бізнесу та громадського харчування державною санітарно-епідеміологічною службою (згідно закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності») вплив працівників служби на ситуацію, в кожному окремому закладі незначний, тому відповідальність за збереження власного здоров’я та здоров’я Ваших дітей все більше залежить від кожного споживача певних послуг.

Хочу наголосити, що чітке дотримання правил особистої гігієни Вами та Вашими дітьми, забезпечення дотримання санітарно-гігієнічних вимог власниками закладів ресторанного господарства, підприємств торгівлі та працівниками дитячих дошкільних закладів, оздоровчих закладів і закладів відпочинку дозволять забезпечити приємний та безпечний відпочинок на території міста Бердичева та Бердичівського району цього літа.

Головний державний санітарний лікар
Бердичівського району В.М.Биков