Бердичівський краєзнавець Павло Скавронський видав свою книгу

Нещодавно в продаж надійшла цікава книга, автором якої є голова Бердичівської регіональної організації Національної спілки краєзнавців України, директор Музею історії Бердичева Павло Скавронський. Книга має милозвучну назву «Мила моя сторона». Вона містить велику кількість краєзнавчих нарисів з історії, географії, економіки та культури рідного краю — міста Бердичева та Бердичівського району.

Книга складається з передмови та основної частини. У передмові розкрито структуру та викладено короткий зміст книги. В основній частині подано інформацію про автора та зміст краєзнавчих нарисів. В книзі висвітлено окремі періоди історії рідного краю, зокрема питання історичного розвитку Бердичева від минулого до сьогодення, хід історичних подій під час козацьких часів на Бердичівщині, історію археологічних досліджень на території Бердичівського району, історію розвитку краєзнавства на Бердичівщині, історію   розвитку   зв’язку   на   Бердичівщині, проведення Міжнародної науково-краєзнавчої конференції в Бердичеві в 2007 р., історію Мирославської школи Бердичівського району, історію загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №11 м.Бердичева.

Ряд краєзнавчих досліджень, що опубліковані в збірці, присвячено вивченню подій Великої Вітчизняної війни на території Житомирської області: формуванню та бойовому шляху 1-го танкового корпусу 2-ї Польської армії Війська Польського, формуванню та бойовій діяльності  польської партизанської бригади ім.Ванди Василевської, геноциду проти єврейського населення під час німецько-фашистської окупації Бердичева, визволенню села Буряки від німецько-фашистських загарбників, діям вісімнадцятої армії у боях за Бердичів, обороні Бердичівщини в 1941 році. Досліджено внесок окремих воєначальників у визволення нашого краю від німецько-фашистськтих загарбників: Федора Астахова, Івана Багрямяна, Миколи Ватутіна, Георгія Петровського, Олексія Карабанова, Федора Борідька, Михайла Кирпоноса, Костянтина Леселідзе, Кирила Москаленка, Максима Пуркаєва, Германа Маландіна та Михайла Парсєгова. Цікавим для читача буде нарис про командира «Молодої гвардії» Івана Туркенича, який здійснив один з своїх фронтових подвигів на території Житомирської області, у бою біля села Раковичі Радомишльського району. Там  він знищив три фашистських «тигри».

У статтях з географії та економіки рідного краю оприлюднені питання топоніміки Бердичева та Бердичівського району, охарактеризовано географічне положення, геофізичні умови, геологічна будова, рельєф і корисні копалини Бердичівського району, сучасний стан розвитку агропромислового комплексу Бердичівського адміністративного району Житомирської області, основні тенденції соціально-економічного розвитку Бердичева на початку ХХІ століття, розвиток економіки — основа сталого розвитку Бердичева, проблеми водопостачання міста Бердичева і діяльність з приводу цього П.А.Тутковського.

Особливості культури нашого краю розкрито в наукових дослідженнях «Сторінки театрального життя Бердичева  в 20-х-50-х роках ХХ століття», «Конрадівські експозиції музею історії с.Терехове», «Внесок М.Ю.Шепелюка у вивчення та популяризацію життя і творчості Джозефа Конрада», «Музею Джозефа Конрада в Бердичеві бути».

Багато статей, опублікованих в книзі, присвячено діяльності видатних, але маловідомих широкому загалу уродженців Житомирщини та осіб, життя та діяльність яких пов’язані безпосередньо з нашим краєм, а саме: видатному спортсмену та науковцю Ахметову Р.Ф., всесвітньо відомому  українському фізіологу, доктору біологічних наук Береговій Т.В., краєзнавцю Богуну Г.Г., вченому-географу Галицькому В.І., видатному вченому, академіку Гончаруку Є.Г., електрозварниці заводу «Прогрес», депутату Верховної Ради СРСР трьох скликань Горбаченко Л.І., шаховому тренеру, Заслуженому тренеру СРСР Заку В.Г., шаховому тренеру, Заслуженому тренеру СРСР Карту В.Е., Заслуженому вчителю України Кащуку А.П., вченому-метеорологу Клосовському О.В., багаторазовому призеру всесвітніх та європейських ігор ветеранів спорту Ковальському Б.П., геніальному конструктору космічних апаратів Корольову С.П., журналісту Космачу В.П., доктору географічних наук, професору Костриці М.Ю., вченому-метеорологу Кудрицькому М.П., вченому фізико-атомщику Мостовому В.Й., вченому-економісту Олійнику І.П., краєзнавцю Пашківському Ф.Б., воїну-інтернаціоналісту Платону Скржинському, журналісту Собчику П.П., одній з наймолодших докторів біологічних наук на Україні — бердичівлянці Фалалєєвій Т.М., колишньому міському голові Бердичева, депутату Верховної Ради першого скликання Хилюку О.О.

Кілька статей присвячені вивченню окремих аспектів життя і творчій діяльності великого українського поета, академіка Російської Академії мистецтв Тарасу Григоровичу Шевченку.

Є в книзі нариси і про відомих світовій історії людей українського походження. Наприклад, про губернатора Камчатки, адмірала Василя Завойка.

В одній із статей описано організацію, програму та методичні поради до вивчення краєзнавчого курсу «Мій Бердичів» в загальноосвітніх школах Бердичева.

Значна частина науково-краєзнавчих нарисів автора, представлених читачам в даній книзі, є одноосібними, а 30 (тридцять) — написано в співавторстві. Співавторами окремих статей є Адаменко В.В., Бедь М.М., Костриця М.Ю., Майданович М.Л., Матвійчук С.Ю., Олійник Л.П., Панчук М.В., Самойленко Л.І., Скавронська О.П., Скавронський В.П., Стельмах Т.П., Толочко В.І., Цвєткова А.В., Цвєткова А.М.

Краєзнавчі нариси з історії, географії, економіки та культури рідного краю, які представлені в даній книзі, розкривають нові, невідомі раніше широкому загалу сторінки минулого. Дані матеріали можуть бути використані в навчально-виховному процесі дошкільних закладів, загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл та вищих навчальних закладів. Корисними вони будуть усім, хто цікавиться минулим та сьогоденням своєї Малої Батьківщини, любить свій рідний край.

Основна риса поміщених в даній роботі нарисів — науковість. Адже написані дані дослідження на основі численних літературних та архівних джерел.