Eсли Вы хотите оставить комментарий к данной статье, то Вам необходимо зарегистрироваться на сайте.
Цей день в історії Бердичева
Категория:
1988 р. —
у Бердичеві відбувся мітинг з нагоди відкриття транспортного сполучення між двома великими вулицями Бердичева – Волочаївською і Білопільською. Маршрут проліг по ділянці автодороги через новозбудований міст над залізничною гілкою Бердичів-Козятин.
1988 р. —
біля Будинку культури в селі Осикове Бердичівського району під час урочистого мітингу відкрито пам’ятний знак, який у граніті увіковічнив братерство воїнів різних національностей. У 1944-му році на цій землі з частин Війська Польського та Радянської Армії тут проходив формування перший інтернаціональний танковий корпус, згодом – 1-й Дрезденський Червонопрапорний, хреста Грюнвальда танковий корпус Війська Польського, який з боями дійшов до Берліна та Праги. До складу корпусу вступило багато воїнів безпосередньо з нашого краю. Серед них Юліан Галицький з Осикового, Владислав Височинський з Хажина, Антон Оксюківський з Гришківець, Станіслав Ковальський і Василь Якубовський з Лісової Слобідки, а також Сигізмунд Жуковський з Бердичева. У святковому мітингу з нагоди відкриття пам’ятного знаку взяла участь численна делегація з Польщі. Детальніше...
1939 р. —
у міському театрі виступила Державна заслужена мандрівна капела "Думка". Створена у 1920 році в Києві, капела заклала основи професійного хорового виконавства, створила взірці акапельного співу в Україні. Вона стала однією з кращих інтерпретаторів українських народних пісень.
1931 р. —
в місті зруйновано цвинтар з каплицею, що розташовувався в Бердичеві на Пісках (нині – перехрестя вулиць Житомирської та Руської). Цей цвинтар свого часу призначався для поховання померлих ченців римо-католицької церкви. Працівниками міського музеюМовчанівським Т.М. та Гончаровим В.К. було складено акт, в якому вони констатували факт вивозу з цвинтарю всіх металевих грат працівниками бердичівської Райспілки. Всього протягом трьох днів працівниками Райспілки було зруйновано тут біля 60 могил.
1922 р. —
у неділю в Бердичеві в родині пекаря Грінберга, що проживав у будинку №2 по вулиці Мостовій, відбувся обряд обрізання. Всі формальності при цьому були дотримані, але завідуючий підвідділом ЗАГС Корнієнко та секретар Максимович прийшли до Грінберга з привітаннями і були присутніми весь час до завершення церемонії
"не удовольствовавшись тем угощением, которое им было преподнесено с самого начала. Думаю, что такое хождение по торжествам представителей Загса не совсем входит в круг их обязанностей по отделу и, кроме того умаляет среди населения престиж Советской власти...".
1810 р. —
для нагляду до Миколаївської та Успенської церкви в Бердичів був направлений випускник Волинської семінарії священик Петро Дунін-Борковський. Він став п’ятим і самим багаторічним настоятелем Миколаївської церкви (1810-1848). У 1810 році при ній було 56 дворів і 438 душ прихожан. Отець Петро Борковський продовжив справу своїх попередників по
"защите церковного достояния". Він оберігає церковні землі від забудови, але це йому стає все складніше виконували, маючи
"в надсматривании" відразу дві церкви.
Уважаемый посетитель вы вошли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Просмотрено: 336 раз
