Через півроку після геройської смерті нагорода знайшла родину загиблого рятувальника: до Бердичева зі столиці привезли орден «За мужність» ІІІ ступеня, що мали вручити членам сім’ї вертольотчика Руслана Редькіна.
21-го червня 2014-го усю країну сколихнула трагічна звістка: пропав зв'язок із вертольотом Мі-8, що здійснював перебазування з аеродрому у Ніжині до Чугуєва, що на Харківщині. Літальний апарат належав оперативно-рятувальній службі цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Розбитий та згорілий ущент Мі-8 знайшли наступного дня у лісосмузі на території Зміївського району Харківщини – ніхто з трьох членів екіпажу не вижив. Командиром трійки спеціального авіаційного загону був уродженець Бердичева підполковник Руслан Редькін. Вертоліт, зі слів керівників Державної служби з надзвичайних ситуацій, мав спеціальні позначки, що свідчили про його «рятувальне», а не військове призначення. Та ворогів, котрі цілилися у нього, це не спинило.
Григорій Марченко, директор Департаменту реагування на надзвичайні ситуації ДСНС: «Диверсійні групи з Росії, їхні війська, які захопили там територію, нападають на наші частини, і, на жаль, окрім екіпажу під керівництвом Р. Редькіна, загинули ще 12 наших пожежних та рятувальників, а 23 наших службовців були поранені. Герої не вмирають, але їх з нами немає, і це надзвичайно боляче. Ми завжди будемо їх пам’ятати, чудово при цьому розуміючи, що ні сина, ні чоловіка, ні батька не замінити…»
У родині загиблого героя кажуть: невимовно важко говорити про загибель рідної людини, і на жаль, останніми місяцями горе втрати прийшло до сотень українських сімей. Та навіть уражені трагедією, ці люди, як один, констатують: їхні серця наповнюються радістю від усвідомлення того, що країна об’єдналася у своєму прагненні дати справедливу відсіч підлому агресору.
Олексій Редькін, брат загиблого героя: «Когда, еще будучи в Африке, я общался с Русланом в последний раз (он очень любил Украину и в свои года мог бы просто думать о детях), то он сказал мне: «Если мне не разрешат летать на восток, то я готов просто взять пулемет и пойти воевать за своих детей…» Надеюсь, что сегодняшняя ситуация коренным образом изменит отношение людей и к своему государству, и к своей армии. В детях начнут воспитывать не что-то уличное и непонятное, а патриотизм по отношению к Украине. Слава Украине!»
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
Телеканал "ВІК"
Просмотрено: 532 раз
