День Святого Миколая із зовсім не «святими» вчинками

«Платіть або виходьте з маршрутки», – кричав молодий водій жінці у чорній хустці, яка зайшла на одній із зупинок маршруту №6. На тихе нагадування про пільги молодик,слідкуючи за дорогою, розродився довгою фразою про кількість тих, хто їздить задарма, і що він не збирається возити на дурняк зайвих «льготників».

Перебираючи дріб’язок, витягнутий з кишені куртки, жінка розплакалась і,тихо схлипуючи, сліпа від сліз, визбирувала в жмені гривню п’ятдесят на проїзд. Розгублено шукаючи підтримки у пасажирів, які знічено опускали очі або заклопотано дивились у вікно, пасажирка повернулась і… карі очі, повні сліз і пекучого болю, нагадали, де саме я бачила цю жінку. Вона носить квіти і вмивається сльозами біля меморіалу загиблим в зоні АТО бердичівлянам, оплакуючи свого сина – Олександра Анатолійовича Венгера. Бердичів попрощався з ним на початку року, в січні.

Зрештою, в салоні знайшлась людина, яка передала за проїзд матері героя. Уже на кінцевій зупинці, коли всі пасажири вийшли, все ще схлипуючи, жінка підійшла до водія і показала йому чорне пільгове посвідчення, яке особливого враження на молодика не справило. А, може, він і не хотів уважніше роздивитись, що саме за документ перед ним. Йому зручніше було прикритись фразою, яка ще більше «різанула» матір загиблого бердичівлянина по серцю, що, мовляв, вас тут багато таких. Закрившись від проблем в кабіні, водій ніби і не бачив, як жінка вийшла і ще довго не могла заспокоїтись, стоячи на зупинці.

Чи ж вона винна, що їй, забравши найдорожче, дали якісь пільги? Хіба компенсують вони для неї життя сина? Гидко, гірко і боляче, що такі от водії, які катаються в мирному Бердичеві, можуть зневажливо кинути матерям героїв чи учасникам бойових дій, що «вас таких багато», зачинити двері перед молодими людьми у формі або з посвідченням учасника бойових дій.

За матеріалами сайту: http://www.rio-berdychiv.info/