Бердичів зустрів 72 річницю визволення від гітлерівців

Морозний ранок, січень, 5-те… Як і передрікав автор віршованих рядків, бердичівляни не забувають: вони зібралися єдиним гуртом, аби згадати події січня 44-го, коли герої-визволителі Бердичева остаточно вичистили з міста гітлерівських загарбників. Історики свідчать, що у боях за нього загинуло 1 359 бійців радянської армії. Їхніми життями, зазначив у своєму виступі Бердичівський міський голова, ця дата вписана в історію міста.

Понад сім десятків років у мирі – дар, що не має ціни, продовжив Василь Мазур, і сьогодні українці, як ніколи, розуміють це. І шануватимуть своїх дідів-прадідів й берегтимуть пам’ять про їхній подвиг.

Вже після того, як Бердичів буде звільнено, один із німецьких воєначальників згадає у своєму щоденникові, що його війська втратили у цій місцевості 50 тисяч солдатів й офіцерів. Нацистські нелюди мали чіткий план щодо України, говорить учасник 2-ї Світової Петро Маматов, план на знешкодження цілої нації.

У числі тих, хто з гордістю приходить 5-го січня до Меморіалу «Слава Героям!», нинішні захисники України – люди, котрі не на життя, а на смерть стоять на сході держави, аби їхні земляки у Бердичеві продовжували відлік мирних днів і ночей.

Радянські воїни, Герої Небесної Сотні, загиблі у зоні АТО найкращі сини Бердичева й України – про їхню справжню любов до Батьківщини, про не показний, а істинний патріотизм знають у Бердичеві, про їхній подвиг – не плакатний, а буденний, щохвилинний – пам’ятають.