Беззаперечно, що подружжя В’ячеслав та Юлія Олішевські – це гордість спортивного Бердичева. Вони представляють наше місто на змаганнях найвищого рівня, як в Україні, так і за її межами у бігових дистанціях з легкої атлетики. Обоє - вихованці Заслуженого тренера України, тренера-викладача ДЮСШ імені Віталія Лонського Олександра Гаврилюка. Юлія Олішевська є Заслуженим майстром спорту України, у 2012 році стала Чемпіонкою Європи, учасниця Чемпіонату світу. Її чоловік – В’ячеслав Олішевський - майстер спорту України, Чемпіон України та учасник зимового Чемпіонату Європи 2015 року.
Ми вирішили поспілкуватися з нашими земляками, щоб підсумувати 2015 рік та запитати у них про Олімпійський 2016 рік.
- Юлія, В’ячеславе, спортивний 2015 рік завершився. Прокоментуйте цей рік. Що вдалося, а що не вдалося?
Юлія Олішевська: Цей рік у мене пройшов відмінно, починаючи з зимового періоду та закінчуючи літнім сезоном. На всі офіційні старти змогла потрапити. Я взяла участь у зимовому Чемпіонат Європи та літньому Чемпіонаті світу. Звичайно, хотілося бути хоч десь у призах, але п’яте місце на Чемпіонаті Європи та шосте місце на Чемпіонаті світу, я вважаю, теж непогано, враховуючи те, що я не сильно хотіла форсувати свої результати в цьому році з двох причин: тільки два роки тому я народила дитину і те, що наступний рік – Олімпійський, тому треба буде показувати все, на що ти здатний.
В’ячеслав Олішевський: Взагалі зимній сезон розпочався добре - на національному рівні були одні перемоги. Провів декілька стартів за кордоном, де зайняв перше та третє місця. Також виконав норматив на Чемпіонаті Європи у приміщені, який відбувся у Празі (Чехія). Все складалося добре, почали готуватися до літнього сезону. Провели декілька навчально-тренувальних зборів (Заросляк, Іллічівськ, Харків). На початку змагального сезону виступив на Кубку України у Харкові, де на своїй дистанції у 800 метрів здобув перемогу, та дебютував на дистанції 1500 метрів, де зайняв друге місце. Після приїзду в Бердичів на одному із тренувань отримав травму, яка змусила мене пропустити подальші відбіркові змагання. Але після місячної перерви я знову приступив до тренувань. Зміг прийняти участь у Чемпіонаті України, де виборов третє місце. Цей сезон я не закінчив восени. Ще був Чемпіонат України з бігу на милю (це в два рази довше моєї дистанції), де я зайняв третє місце. Так що були і падіння і злети.
- В’ячеславе, на Чемпіонаті Європи у закритих приміщеннях у Чехії ти не зміг потрапити до фіналу. Чого не вистачило, щоб виступити у фіналі?
- Чемпіонат Європи в приміщені, що відбувся у Чехії я вже, Максиме, Вам коментував, що на такому рівні змагань я програв тактично. У першому колі рідко хто швидко біжить, всі біжать повільно і оглядаються один на одного, іде боротьба за місце для початку атаки. Хто встиг, той включився, а хто не встиг, вже далеко позаду. І щоб такого більше не повторилося, ми з новим тренером Якимчуком Анатолієм Олексійовичем змінили план тренувань.
- Юлія, ти виступала у складі збірної України на Чемпіонаті світу в естафеті 4 по 400 метрів. Успішно пройшовши у фінал, ти не потрапила до складу збірної у фіналі. Як пояснили вибір четвірки тренери, і чи психологічно не було важко у наступних змаганнях?
- З приводу Чемпіонату світу в Пекіні, це були найскладніші для мене змагання у моїй кар'єрі, особливо в психологічному та моральному плані. Я їхала туди другим номером в Україні, а там починають ставити питання, що ти можеш не потрапити в четвірку, яка буде бігти естафету, але за всіма правилами та положеннями в Україні це було не справедливо. Одним словом, не дуже приємна ситуація, і слава Богу я відстояла своє право хоча б бігти в першому колі - перебіжками, контрольними забігами і так далі. А у фіналі керівництво все одно вирішило замінити мене і ще одну дівчину з нашої команди, хоча я себе відчувала добре і була повна сил, але проти керівництва не підеш.
- Як ви оцінюєте свої виступи на всеукраїнській арені?
Юлія Олішевська: На всеукраїнській арені я себе почуваю добре, я вже п'ятнадцять років в спорті, і якщо стартую в Україні, то прекрасно знаю, що треба зібратися та пробігти добре, щоб потрапляти в команду далі, звичайно, якщо підготовка пройшла без травм.
- Після того, як відкрили оновлений стадіон у Бердичеві, ви тренується на рідному стадіоні. Чи допомагає це показувати кращі результати?
Юлія Олішевська: Бердичівський стадіон - це великий плюс в наших тренуваннях. Якщо ми на зборах, то не дуже жалкуємо, що, можливо, мало побігали, тому що у нас є куди піти і побігати, зробити спеціальну роботу в шипах. Але це тільки для теплого періоду року, бо взимку нам потрібно тренуватися в манежі, якого немає навіть у Житомирській області. Покриття стадіону нічим не відрізняється від інших стадіонів в Україні та, навіть, закордоном, і це все у тебе в рідному місті, це завжди приємно та зручно.
- Наступний рік – рік Олімпійських ігор. У бажаннях кожного спортсмена потрапити на головні змагання чотириріччя. Як розцінюєте свої шанси? І що потрібно Вам особисто зробити, щоб потрапити на Олімпійські ігри?
Юлія Олішевська: 2016 – це Олімпійський рік, це дуже важливий рік для кожного спортсмена. Шанси поїхати, звичайно ж, є, але в мене все буде вирішуватися на Чемпіонаті України в червні, від виступу на цьому змаганні. Щоб там добре виступити, звичайно, треба зараз добре попрацювати. Я готова, у мене є величезне бажання та завзятість, але у деяких випадках не все залежить тільки від мене. Це залежить, в першу чергу, від мого здоров'я, як я буду витримувати навантаження і, звичайно ж, від фінансування нашого керівництва та нашої країни. Щодо тренувань, то я вже почала з вересня підготовку і зараз вже тренуюся з усіх сил. А за фінансування поки нічого не чути. Ні область, ні місто мені поки не допомагає, хоча всі обіцяли ще з жовтня, що буде допомога кандидатам на Олімпійські ігри. І час йде. Але я не розчаровуюсь і вирішила не чекати ніякої допомоги від когось та тренуюсь в тих умовах, які можу собі створити сама. Зараз перебуваю на зборах в Черкасах за свій рахунок. Я все одно вірю, що в мене все вийде, і я вийду на Олімпійський п’єдестал пошани.
Вячеслав Олішевський: Наступний рік буде дуже важкий у фізичному, психологічному та в матеріальному (медико-біологічні засоби відновлення у повному обсязі знаходяться тільки за кордоном) плані, тому що попереду чемпіонат Європи та Олімпійські ігри, які для спортсмена є найголовнішим стартом у житті! Для потрапляння на ці змагання потрібна матеріальна підтримка. Але про підтримку спорту Юля вже сказала, а на місцях професійні атлети не потрібні, бо вони для підготовки потребують багато грошей: «Краще дитячий спорт підтримувати. Навіщо нам олімпійці та спорт високих досягнень», - казав один тренер, в минулому учасник Олімпійських ігор. І ще хотілося б звернутися до міського голови Бердичева та депутатів міської ради, щоб вони не забували про спортсменів та розробили місцеві стипендії для підтримки талановитих спортсменів, які прославляють рідне місто в Україні та за її межами.
За матеріалами: Ріо-Бердичів
Просмотрено: 816 раз
