У народі часто кажуть, мовляв, ти потрібен людям доти, доки працюєш: вийшов на пенсію – вважай, вийшов в утиль. Людина віддає десятки років самовідданої праці, старішає, заробляє купу недугів, кількість життєвих проблем не меншає, а вирішувати їх стає все важче. Мабуть, тому, серед іншого, і створюються та успішно діють на підприємствах, в установах й організаціях ради ветеранів.
Днями полку ветеранських організацій у Бердичеві побільшало: про створення спілки заявили місцеві рятувальники – представники пожежної служби, МНС, ДСНС. Вони, власне, працювали і до того, зауважують, та відтепер, пройшовши усі необхідні процедури, існують офіційно – зі своїм Статутом, розрахунковим рахунком, печаткою тощо. Роль очільника спілки бердичівських ветеранів і пенсіонерів-рятувальників довірили виконувати Олександру Погребняку.
Бердичівські пожежні та МНС-ники завжди рахувалися у числі кращих, зазначили почесні гості зустрічі, і те, за що взявся Олександр Погребняк, констатують, справа надпотрібна й актуальна.
Презентацію спілки організатори супроводили кількома приємними процедурами: так ветеран місцевої пожежної служби Адам Татарчук отримав витяг за наказу про нагородження його орденом «За мужність» ІІІ ст., Івану Осіпчуку присвоїли чергове звання підполковника служби ЦЗ, а Олександрові Варикаші – звання старшого лейтенанта.
Провели гостей і двома окрасами головного штабу бердичівських МНСників: перша – музей історії пожежної охорони – запрацювала ще у 2010-му, а ось другу Олександр Погребняк презентував зовсім недавно – у день 30-ї річниці Чорнобильської трагедії. Музейна справа, зазначає, стане одним із пріоритетів у роботі ветеранської спілки. Чому? Та тому, нагадує, що життя продовжується лише тоді, доки сьогоднішнє покоління пам’ятає, що їхні батьки, діди та прадіди приклали величезні зусилля для відновлення та розбудови всього того, чим користується воно нині. А те, що бердичівські рятувальники у числі тисяч героїв, врятували мільйони життів від наступу смертельної радіації, – факт, здається, такий, з яким не наважиться посперечатися жоден. І пам’ять про це у Бердичеві буде збережено.
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
ТРК ВІК
Просмотрено: 491 раз
