— Попередня директорка звільнилася за власним бажанням, на її місце взяли Дмитра Лазебного. Одразу скликав у школі збори. Розповідав, що два роки воював у АТО. Був у Широкиному. Видався нам спокійним, розсудливим. А потім виявилося, що має судимість за розбещення хлопчиків, — говорить 38-річна Наталія Кучер із села Черепова Хмельницького району. Її син — учень 9-го класу Череповецької загальноосвітньої школи. 1 вересня директором закладу призначили 61-річного Дмитра Лазебного.
За два тижні з'ясували, що чоловік має судимість за розбещення неповнолітніх. Отримав шість років в'язниці. Відбув лише половину терміну. Влітку 2016-го Лазебного відпустили за зразкову поведінку.
— Спочатку Дмитро Васильович планував зняти хату в селі. Просив знайти підходящу, щоб із хазяйкою, гривень за 300. Були лише пусті. Туди йти не захотів. Бо самому довелося б готувати, за комунальні платити. Оселився в школі. Цілий день проводив у службовому кабінеті. Ночував у бібліотеці. Там зберігав речі, — каже Наталія Кучер. — У школі поводився, як у себе вдома. Вранці кухар приходить на роботу, а директор голий до пояса ходить. Просив приносити йому їжу в кабінет. Сторожу казав, аби купував пиво. Це обурювало працівників, але не протестували, бо ж начальство.
Про минуле Дмитра Лазебного батьки учнів дізналися з інтернету.
— Розповідав, що він заслужений учитель, має багато нагород. Хвалився своїми подвигами на Донбасі. А виявилося зовсім інше. Ввечері 12 вересня мені подзвонили батьки учнів. Розповіли про судимість Дмитра Васильовича. Коли наступного ранку прийшли до школи, директора вже не було. Забрав речі й утік. Напевно, хтось попередив. Почали йому дзвонити. Сказав, що за межами області. Просив більше не турбувати, бо він у лікарні в передінсультному стані, — говорить Наталія Євгенівна.
До 2013 року Дмитро Лазебний працював директором Гришковецької гімназії Бердичівського району на Житомирщині.
— Юра ходив на репетиторство до Лазебного з вересня 2012-го, коли перейшов до випускного класу. Мав 16 років. За місяць його було не впізнати. Став замкнутий, пасивний. Думала, перехідний вік. Але наприкінці листопада син запитав — чи я знаю, що вчитель "голубий". Не повірила. За пару місяців пригрозив, що уб'є Дмитра Васильовича, якщо той ще раз полізе йому в штани, — розповідає мати хлопця Юлія Сакара. — Важко передати, що тоді пережив мій син. Сидів на заспокійливих, постійно плакав. Боявся, що хтось у школі дізнається.
Жінка звернулася до поліції. Ті встановили відеокамери у квартирі директора. За кілька днів Лазебного затримали на гарячому.
— У 1980-х Лазебний працював у школі № 2 Бердичева. Неодноразово попадався, коли підглядав за хлопцями в туалеті. Якось старшокласники його побили. Після цього перейшов у іншу школу, — говорить 43-річний Артем, знайомий Лазебного.
— У відділ освіти Дмитро Васильович подав заяву на призначення директором, атестаційний лист, посвідчення учасника АТО та заслуженого вчителя України, — розповіла Олена Левіцька з обласного відділу освіти, молоді та спорту. — Додаткової перевірки не проводили. Цих документів достатньо для прийому на роботу. 13 вересня директор написав заяву на звільнення за власним бажанням.
Матеріал сайту: http://gazeta.ua
Просмотрено: 740 раз
