Проблема забезпечення Бердичева водою існувала ще за радянських часів: наявних артезіанських свердловин, запасів води у підземному горизонті було недостатньо, поверхневі води з річки Гнилоп’ять очищались на доволі примітивній станції знезалізнення. Цей фактор впливав на перспективи розвитку самого міста, промислового і житлового будівництва. Вода подавалася за графіком – по декілька годин вранці і ввечері. Аби розв’язати це стратегічне й життєвонеобхідне питання, на початку двохтисячних років розпочалось будівництво сучасної фільтрувальної станції – для очистки річкової води, потужністю 12 тис. кубометрів на добу. Бердичів став єдиним містом в Україні, в якому стартувало зведення такого дороговартісного, але такого знакового об’єкта, згідно Державної програми «Питна вода». У 2002 року виготовили нову проектну документацію – розпочалися будівельні роботи. У ході реалізації проекту вдалося залучити кошти не лише міського, але й державного та обласного бюджетів. Із цією метою доводилося переконувати урядовців усіх рівнів у нагальності питання фільтрувальної станції, об’єкт відвідували численні високопосадовці і, як результат, із року в рік виділялося фінансування на будову.
У 2012 році була введена в експлуатацію І черга фільтрувальної станції, а у 2016-му об’єкт вивели на повну проектну потужність. Одним з елементів очистки води на станції стало використання гіпохлориду натрію замість традиційного хлору. Дана технологія поширена у багатьох європейських країнах як більш сучасна і безпечна. Цим шляхом почали йти вже й в ряді інших міст України. У цілому на будівництво фільтрувальної станції було використано 32,2 млн. грн.: із них 22,3 млн. грн. – з державного бюджету; 1,4 млн. грн. з – обласного та 8,5 млн. грн. – із міського бюджету.
Але воду важливо не лише очистити – її необхідно транспортувати належної якості і без втрат. Насамперед, задля цього у місті замінили два магістральні водогони (дюкери): у жовтні 2014-го – під річкою Гнилоп’ять у бік Червоної Гори (довжина біля 200 м, діаметр 500 мм) та у вересні 2017-го – біля греблі у районі Кляштору (довжина 30 м, діаметр 500 мм). Це унеможливило потрапляння неочищеної води до водогону і, відповідно, витікання із нього.
Окрім того, за останні роки приділялась значна увага й іншим об’єктам водопостачання та водовідведення. Першим кроком виступила заміна насосного обладнання на усіх каналізаційних насосних станціях, у т. ч. на головній КНС. А найзнаковішою подією у цьому напрямку стало відновлення у 2016 році каналізування мікрорайонів Меблевої фабрики і Рафінадного заводу. Була збудована нова КНС на ІІ пров. Червоному, відновлено роботу КНС на Меблевій фабриці, побудовано (у т. ч. проведено під залізницею) самотічний та напірний колектори. Таким чином у Бердичеві вирішили проблему, що дісталася місту у спадок від збанкрутілих підприємств, які довели до повної руйнації каналізаційну мережу, що, у свою чергу, могло привести до екологічної катастрофи. Вартість робіт становила майже 3 млн. грн. Одночасно прийнято у жахливому стані КНС колишніх військових містечок, промислових підприємств (Меблева фабрика, Комбікормовий завод і т. д.). Також постійно проводилася заміна аварійних трубопроводів і запірної арматури та будівництво нових водогінних і каналізаційних мереж. Всього на 15 вулицях протяжністю майже 4 км. відремонтували 8 артезіанських свердловин, 5 підвищувальних насосних станцій.
Але враховуючи те, що мережі у місті в основному були побудовані у 2-й половині 19 сторіччя, сьогодні гостро стоїть питання їх заміни на сучасні. А це надзвичайно великі кошти. Тому першим кроком має виступити повна заміна мереж на більш ніж 40 вулицях (27 км) із найбільшою зношеністю водогінних труб та запірної арматури й енергоспоживаючого обладнання на насосних станціях. На це необхідно більше 60 млн. грн., і вже ведеться робота із залучення як державних коштів, так і коштів міжнародних фінансових інституцій. Перші напрацювання у даному напрямку вселяють оптимістичні надії на позитивний результат. Також відповідний державний орган має вжити заходи щодо недопущення потрапляння до водосховища, де здійснюється водозабір, забрудненої води з територій, що знаходяться вище по течії річки Гнилоп’ять (села Бистрик, Хажин, Бродецьке тощо).
У місті переконані: враховуючи вже проведені значні обсяги робіт, лише такий комплексний підхід, за підтримки держави, дасть результат у вигляді чистої води у кранах бердичівлян.
Автор: Олександр Єжель
Камера: Дмитро Піньківський
ТРК ВІК
Просмотрено: 10081 раз
