У цьому на власному прикладі нещодавно переконався 27-річний бердичівлянин, якого суд зобов’язав сплачувати аліменти на сина. Хоча малюк народився не в офіційно зареєстрованому шлюбі, у вирішенні подібних питань головним є факт батьківства, а не «законність» стосунків між батьком та матір’ю.
У своїй заяві 26-річна позивачка просила стягнути із колишнього співмешканця аліменти на утримання піврічного сина у розмірі 1800 гривень щомісячно (але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) до досягнення ним повноліття. Крім того, просила зобов’язати відповідача сплачувати ще й 1000 гривень аліментів на її утримання до досягнення малюком 3-річного віку.
Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що тривалий час вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах із відповідачем, від яких народилась дитина. Утримує хлопчика вона сама, знаходиться у декретній відпустці по догляду за ним, винаймає житло, а батько малюка не надає жодної матеріальної підтримки. Чому не виконує своїх обов’язків із утримання сина, татусь не пояснив і суду – на засідання не з’явився, хоча повідомлявся про його дату й час належним чином. Відзиву та будь-яких інших заяв також не надав.
Зважаючи на ці обставини, і на те, що позивачка не заперечила проти вирішення спору без її участі, суд мав змогу ухвалити заочне рішення. Після з’ясування фактичних обставин справи і вивчення письмових доказів, серед яких свідоцтво про народження дитини та довідка про місце її проживання, позов жінки було задоволено повністю.
А тепер - трішки корисної теорії та норм законодавства, якими керувався суд. Відповідно до Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати свою дитину до її повноліття. А те, у якому шлюбі – офіційному чи ні – вони перебувають, не має значення, бо в будь-якому разі дитина не має бути позбавлена своїх прав. Також у сімейному законодавстві передбачено право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини (незалежно від матеріального стану жінки, але до досягнення малюком 3-х років). Головна умова тут – це можливість чоловіка-батька таку допомогу надавати.
У даному випадку, визначаючи розмір аліментів на утримання позивачки, суд виходив із того, що відповідач є працездатною особою та не заперечив проти позову, хоча таку можливість мав. А тому його зобов’язали підтримувати матеріально як свого сина, так і його матусю. Після закінчення 30-денного терміну подання апеляційної скарги рішення суду набере законної сили.
Пресслужба Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області
Просмотрено: 544 раз
