Благодійний вечір «Молитва Незламних: в ім’я Пам’яті та Перемоги» відбувся у міському Палаці культури

… Коли світ зупинився і настала нова реальність…

… Коли небо розірвали вибухи, а ранок – тривожні сирени…

… Коли міста й села здригнулися, а матері хапали дітей, якісь речі і бігли з домівок, не знаючи чи повернуться…

… Коли родини проводжали Захисників та Захисниць на війну. Не знаючи, що більше не побачать тих живими…

24 лютого 2025-го разом з усією Україною молилися, згадували та гуртувалися у Бердичеві: у міському Палаці культури відбувся благодійний вечір «Молитва Незламних: в ім’я Пам’яті та Перемоги».

Тоді, три роки тому, країна не впала, нагадують організатори дійства: страх поступився гідності, а розгубленість – вірі у справедливу перемогу. У пеклі війни захищають українське небо й землю оборонці. Скривавлені, виснажені, але незламні. Броня України, захисний купол України, її перша й остання надія.

Влаштовуючи «Молитву Незламних…» Бердичів культурний поставив за мету зібраними коштами підтримати Сили оборони, а творчістю місцевих митців – нагадати світовій спільноті про те, що Україна жива, що вона бореться і здаватися не збирається. Кожен виступ на головній сцені міста мав стати частинкою спільного кроку до успішного мирного майбутнього, яке здобувається не лише зброєю, а й єдністю, людяністю, підтримкою.

Досвідчені воїни знають, що в окопах не буває атеїстів, констатував Бердичівський міський голова Сергій Орлюк. Немає сильнішої зброї, переконаний, за Віру та щиру молитву. Коли воюєш не просто з ворогом, а проти диявола, перемогти без Бога неможливо. Тож єднаймося у зверненні до Господа не тільки у Національний день молитви за Україну, а щодня, просімо Божої опіки та справедливого миру для українського народу.

Українська пісня звучить нині як заклик до боротьби, констатують у Бердичеві, як голос української землі. Пісня нагадує людям, що святий та безцінний – кожен сантиметр цієї землі. Що земля – то не просто територія. То історія українського народу, його сила й незалежність. Із таким нагадуванням на сцену виходили творчі колективи та виконавці міського Палацу культури, вихованці та викладачі Бердичівської музичної школи.

Тримайтеся…

Молитва вас зігріє.

Молімося за них, хто вміє і не вміє.

За тих, хто йде у бій,

хто зараз у полоні,

у кого в вісімнадцять сиві скроні,

хто янголами в небо полетіли,

а тіло – без хреста, і без могили.

Молімося за них…

Чийогось сина, брата,

благаймо Господа за кожного солдата.

Хто бачить танець смерті й не боїться

перед іконою душею помоліться,

щоб свічка плакала сльозами, а не мати

Герої неповинні помирати.

Вони в окопах не за нагороди,

благословенні воїни свободи.

Нову історію своїм життям карбують…

Молімося…

І небеса почують

молитву нашу – щиру і єдину,

за тих, хто захищає Україну.

Колись за неї йшли діди на муки,

душу і тіло віддають правнуки.

Таки не будуть вороги прокляті

господарями, в прадідівській хаті.

Молімося…

Дай Боже їм терпіння,

і сили, і своє благословіння.

Молитва зігріває їх єдина.

Над ними Бог! За ними – Україна!

Матеріал berdychiv-rada.gov.ua