Театр на Європейській зібрав дітей особливої, дуже непростої, долі. Недитячої. Дитинство кожного з них накрила чорною плямою війна. В одних вона жорстоко й по-живому навіки відірвала від серця татусів, котрі геройськи загинули у битві з російськими окупантами. В інших доля забрала тепло й любов, що їх здатні подарувати лише матір та батько, залишивши сиротами та позбавленими батьківського піклування.

Настає літо, і першого його дня увесь світ об’єднується навколо поняття «захист дітей». Захистити – з-поміж іншого, означає наповнити радістю, посмішками, гарним настроєм, і зі сцени театру все це несли глядачам такі самі маленькі та юні бердичівляни...