Одним із видів бізнесу, який чи не найбільш активно розвивається у Бердичеві в останні роки, є переобладнання мікроавтобусів. І дійсно, везуть до нашого міста вантажні “бусики” практично з усієї країни. Не має значення, чи то зі Львова, чи з Харкова, Одеси чи, навіть, зі столиці. Бо знають, що, порівняно за невеликі гроші, саме у Бердичеві з вантажного мікроавтобуса отримають пасажирський, фактично, за один день. При цьому, матимуть якість роботи, якій позаздрять фахівці навіть за кордоном. Прикметно, нещодавно на одній із всеукраїнських радіостанцій з’явилася реклама із, приблизно, таким закликом: “Не треба тепер їхати до Бердичева, щоб переобладнати мікроавтобус. Робити це не гірше навчилися і в Києві”!
Справжнє мистецтво здатне не лише приносити душевну насолоду – йому під силу навіть виховувати. Це твердження належить майстрам фото з нещодавно створеної Бердичівської фотографічної фундації. Спроможність фоторобіт виховувати фундатори доводили мало не з моменту відкриття виставки макрозйомки одного зі своїх колег В’ячеслава Міщенка. Урочистості вляглися, та глядацького інтересу експозиція не втратила. Навпаки, кількість відвідувачів Музею історії різко зросла. За час проведення виставки, стверджує директор музею Павло Скавронський, з роботами талановитого бердичівлянина встигли ознайомитися майже півтори тисячі земляків та гостей міста.
у районному вузлі зв'язку (колишня Бердичівська контора зв'язку) закінчено монтаж нової міжміської автоматичної телефонної станції. Завдяки цій станції абоненти отримали можливість, опустивши в таксофонний автомат певну монету, самостійно викликати будь-якого абонента як в місті Житомирі, так і в інших містах Радянського Союзу. До цього міжміські переговори здійснювались виключно за допомогою телефоністок.
1953 р. —
на підмосковній ("ближній") дачі помер Йосип Віссаріонович Сталін. У клубі заводу "Комсомолець" з цього приводу відбулись багатолюдні збори машинобудівників. Такі ж збори пройшли у всіх трудових колективах міста, газети того часу рясніли траурними матеріалами й повідомленнями про те, що той чи інший колектив бере на себе зобов'язання працювати ще краще. Навіть смерть вождя ставала приводом закликати всіх до нового підйому соціалістичного змагання.
Справжнє мистецтво здатне не лише приносити душевну насолоду – йому під силу навіть виховувати. Це твердження належить майстрам фото з нещодавно створеної Бердичівської фотографічної фундації. Спроможність фоторобіт виховувати фундатори доводили мало не з моменту відкриття виставки макрозйомки одного зі своїх колег В’ячеслава Міщенка. Урочистості вляглися, та глядацького інтересу експозиція не втратила. Навпаки, кількість відвідувачів Музею історії різко зросла. За час проведення виставки, стверджує директор музею Павло Скавронський, з роботами талановитого бердичівлянина встигли ознайомитися майже півтори тисячі земляків та гостей міста.
