ЦВК прийняла рішення змінити голову окружної виборчої комісії №64 з центром у Бердичеві. Причин цьому дві. Перша — попередньо визначена голова ОВК Вікторія Кожумняка, представниця кандидата у Президенти України Олега Царьова, так і не приступила до виконання своїх обов’язків. Неофіційна відмова мешканки Дніпропетровська прибувати до Бердичева — сімейні обставини. Водночас, сам Олег Царьов кілька днів тому прийняв рішення зняти свою кандидатуру із виборчих перегонів, що означало автоматичне відкликання і його представників зі складу всіх ОВК.
Нельзя недооценивать те усилия, которые на сегодняшний день Бердичевские активисты Самообороны прилагают для охраны законности и правопорядка в городе Бердичеве. На востоке страны действуют отряды сепаратистов, которые захватывают здания, берут в заложники людей и всячески стараются дестабилизировать ситуацию в стране. Никто не хочет, чтобы город Бердичев тоже превратился в зону боевых действий, а для этого всегда должны быть те люди, что готовы первыми стать на пути возможной угрозы. В Бердичеве, без сомнения, такие люди есть – и большинство из них как раз и находится в рядах местной самообороны.
В Бердичеве много хороших людей, которые искренне переживают на за страну и родной город. Они не устраивают в нете дискуссии, изображая из себя великих политиков или начинающих генералиссимусов диванной армии. Они просто помогают, чем могут, нашей Украине. Сегодня один из координаторов из Бердичева Александр Ермошин разместил в Фейсбуке сообщения и фото, о том, как идет процесс. Вот его сообщение.
Мы живем в непростые времена, когда из небытия всплывает зло. В людском обличье оно маскируется под фанов демократии по-русски, но на самом деле является оголтелым злом, пытающимся дестабилизировать ситуацию в нашей стране. Бердичев не исключение. В нашем городе 3 мая произошел странный пожар здания автовокзала (на площади перед ЖД вокзалом), причины которого пока точно не установлены. Тем не менее, комментарий читателя нашего сайта, который комментирует статьи по ником Дед Мазай, дает возможность предположить, что пожар является поджогом. «Это первое китайское предупреждение всем пособникам киевской хунты» - написал пользователь Дед Мазай.
За той час, коли Україна входила до складу Радянського Союзу, багатьом бердичівським військовослужбовцям довелося до кінця виконати свій інтернаціональний обов’язок, приймаючи участь у бойових діях на території інших країн. Наддержава зі своєю ідеологією та амбіціями завжди була готова застосувати силу там, де цього потребували її інтереси не рахуючись з можливими людськими втратами. Афганістан, Чехословаччина, Ангола, Лаос та багато інших країн стали місцями бойової слави наших земляків, де багато хто з них загинув, до кінця залишаючись вірним присязі.
Вперше вирішували питання зменшення бюджетних асигнувань, вперше сільські голови району демонстративно встали і вийшли із залу, вперше претендент на посаду заступника голови ради не «проводив» попередню погоджувальну роботу, та ще відбулось декілька таких «новацій», які залишили після себе неоднозначне враження.
Але, про все по порядку.
на третьому поверсі універсаму, що по вулиці Марини Раскової (район м'ясокомбінату), відкрито нову амбулаторію сімейної медицини. Тут працюють гінеколог та 4 сімейних лікаря. Кошти на нову амбулаторію виділила не лише місцева влада, але й численні приватні підприємці, про що свідчить дошка з прізвищами бердичівських бізнесменів та назвами підприємств та установ, які, не дивлячись на кризу, виділили кошти та все необхідне для нового медичного закладу.
1920 р. —
у Бердичеві на залізничній станції пройшла зустріч керівника Польської держави маршала Юзефа Пілсудського з головою Української Народної Республіки, Головним отаманом Симоном Петлюрою. Юзеф Пілсудський прибув у Бердичів першим. Коротка розмова обох керівників держав відбувала у потязі польського головнокомандувача. Передумовою цієї зустрічі стало підписання 22 квітня 1920 року головою Польської держави Юзефом Пілсудським та головою Української Народної Республіки Симоном Петлюрою мирного договору, за яким ці держави ставали союзниками у боротьбі з радянською Росією. Детальніше...
1919 р. —
згідно наказу №8 начальник Бердичівської повітової Робочо-селянської радянської міліції Гладких направив свого заступника Пращерука до Бердичівського повіту для організації там міліції. В наказі вказувалось:
"…объявляю всем милиционерам Бердичева, кто не подпишет до 8 мая, согласно инструкции, обязательства службы в милиции, тот по истечении этого срока будет считаться уволенным от службы…". Штаб міліції знаходився по вул. Махнівській, 24 (нині вулиця Вінницька), в приміщенні колишнього готелю "Оріон". На той час обов'язки автоінспектора виконували міліціонери, які до того ж боролися і з бандитизмом.
Вперше вирішували питання зменшення бюджетних асигнувань, вперше сільські голови району демонстративно встали і вийшли із залу, вперше претендент на посаду заступника голови ради не «проводив» попередню погоджувальну роботу, та ще відбулось декілька таких «новацій», які залишили після себе неоднозначне враження. 
