У народі подейкують, що коли довго і всім гуртом просити дощу, то він обов’язково піде. При цьому, у такій кількості, що ті, хто його просив, будуть вже цьому й не раді. Імовірно, бердичівляни у справді дуже сильно просили у небесної канцелярії опадів, раз їх стільки випало вранці вівторка.
Несмотря на то, что сезон охоты еще не открыт, многие живущие поблизости от лесов люди не теряют времени зря, и пользуясь тем, что лесники облагораживают места для отдыха туристов в рамках проведения Евро-2012 выходят на свои незаконные промыслы. Однако браконьерство - довольно опасное дело, и может закончиться для охотников не только внушительной суммой штрафа, но и гибелью. При этом беда двуногому хищнику грозит не со стороны диких животных или подлых змиеподобных, а со стороны своих товарищей, которые ни за что ни про что могут всадить пулю в голову. Так, как это произошло на днях на просторах Житомирской области.
Город Бердичев – один их тех немногих райцентров нашей области, где смогли не только сберечь, но и приумножить культурные ячейки и кружки, благодаря чему любое праздничное мероприятие в нашем городе не проходит без участия маленьких и уже не очень артистов. Главным культурным центром у нас можно считать Бердичевский городской Дворец культуры им. Шабельника, на сцене которого коллективы представляют свою концертную программу. Однако, несмотря на стабильное финансирование со стороны городских властей, культура старается и сама приносить хоть какую-то прибыль, продавая не талант, а.. лишнюю площадь.
Найтісніші міжнародні зв’язки Бердичів нині має, певно, із Польщею. Це і культурна співпраця, і освітня, і просто дружні стосунки. А ще — поляки активно інвестують свої кошти у бердичівську економіку. Це було й раніше, є й нині (приклад — будівництво м’ясопереробного підприємства на вулиці Білопільській) і буде, сподіваємось, й надалі.
Україна і світ втратили генія, світлі й витончені твори якого стали взірцем музичного мистецтва... Дещо згодом цей світ покинув всесвітньо відомий лікар, Нобелівський лауреат, який винайшов засіб проти раку... Потім не стало жінки. Звичайної жінки, яка б могла народити красивих і щасливих дітей та перетворитися на окрасу й берегиню великої дружньої родини… Ці люди могли б зробити життя на Землі іншим, але… їх не народили. Комусь на виховання потомства просто не вистачало часу, комусь третя дитина здалася зайвою, ну а хтось дуже молодий «незаплановану» радість порахував тягарем і ганьбою… Їхні діти могли сміятися, але не так і не засміялися, могли співати, але так і не заспівали, могли б радіти життю, але так і не відчули тієї радості. День захисту ненароджених дітей влаштували у приміщенні міської поліклініки члени бердичівського осередку міжнародного благодійного фонду «Місія в Україну».
у Бердичеві відбулася презентація щорічного мистецького конкурсу, присвяченого Дню журналістики, на приз Імені Віктора Коржука, ініціаторами якого стали громадська молодіжна організація "Фенікс", колективним членом якої є Асоціація молодих журналістів та Школа журналістики. Мета конкурсу – єднання усіх ЗМІ міста Бердичева у прагненні увіковічити ім’я видатного журналіста, фотокореспондента та письменника – нашого земляка Віктора Коржука. Усі бажаючі віком від 14 до 35 років, що хочуть самореалізуватися у журналістиці, можуть стати учасниками конкурсу та випробувати свої сили у наступних номінаціях:
– Фотоконкурс "Мій Бердичів";
– Стаття "І це моє місто...";
– Літературний твір "Бердичів – перехрестя чотирьох культур".
Нажаль, попри проголошені плани, конкурс проводився лише декілька років, після чого припинив своє існування.
1920 р. —
у Бердичеві в багатодітній єврейській родині народився Петро Мойсейович Криворуцький (1920-1987) – скульптор, член Спілки художників СРСР з 1952 р. Петро Криворуцький працював у жанрах монументальної, станкової та камерної скульптури, перевагу віддавав скульптурному художньому портрету, для якого характерна індивідуальність та пластична виразність. Створив понад 800 скульптур, з яких майже 70 композицій та скульптурних портретів експонуються в різних музеях країн СНД. Відомі його скульптурні портрети: бюсти Т.Г. Шевченка (1954 р.), Д.І. Менделєєва (1957 р.), М.О. Горького (1958 р.), К.Е. Ціолковського (1985 р.), С.П. Корольова (1985 р.). Детальніше...