Скільки ви знаєте оповідань, новел, чи інших прозових творів саме про Бердичів, де б описувались реальні вулиці, місця і люди? Важко сказати правда ж? На думку спадає всього кілька відомих авторів, які колись писали, чи навіть мимольотом згадували про наше місто в своїх творах. Але насправді людей, які знають і люблять наше місто настільки, що готові присвятити, і вже присвятили йому чимало рядків, набагато більше.
У Житомирській області на 833 тис. грн. збільшено фінансування оздоровлення та відпочинку дітей з районних бюджетів.
Про це заступник директора департаменту сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації Олександр Антонюк повідомив 10 червня під час засідання обласного штабу з оперативного вирішення питань підготовки та організації оздоровлення і відпочинку дітей влітку 2014 року, - інформує прес-служба ОДА.
Головним управлінням Міндоходів у Житомирській області постійно вживаються заходи з проведення перевірки дотримання вимог Закону України « Про засади запобігання і протидії корупції» як з боку працівників Міністерства, так і суб’єктів господарювання.
Зараз надзвичайно важко доводиться нашим мобілізованим військовослужбовцям та їх бойовим побратимам – солдатам контрактної служби, що зараз пліч-о-пліч виконують свій військовий обов’язок по захисту своєї держави від зазіхань ворога. Одні з них приймають безпосередню участь у бойових діях, щоденно ризикуючи життям під обстрілом терористів, інші несуть свою службу, охороняючи кордони України. Але й ті, й інші потребують підтримки. І не лише матеріальної.
Цими вихідними, у центрі соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних», зустрічали гостей з Києва. В закладі, що лише нещодавно відкрив свої двері для бердичівлян з особливими потребами, завдяки зусиллям ГО «Стимул» та центру «Насіння Надії», панує дружня, тепла родинна атмосфера та затишок. Це відчувається в ставленні до кожного відвідувача, у роботі педагогів, психологів, логопедів та всієї команди центру «На рівних».
на початку червня місяця в Бердичеві в іудейській релігійній общині запрацювала міква – басейн для ритуальних омовінь. Будівництво мікви було завершене ще восени, але з-за малої кількості дощів і враховуючи, що вода в мікві повинна бути джерельною або дощовою, басейн так і залишався без води до цього часу. Після сильних дощів, що випали на початку червня, міква наповнилась і стала придатною до використання. Цікаво, що за декілька днів до цього рабин Шмуель Плоткін і рабин Аріє Спектор провели біля могили рабина Леві-Іцхака Бердичівського спеціальну молитву про дощ.
1930 р. —
у червні місяці в Бердичеві у відповідності до постанови Ради Народних Комiсарiв УРСР у будинку по вулиці К. Лібкнехта, 53/1, у якому до цього діяв педагогічний технікум, організовано Бердичівський Інститут соціального виховання в складі 4 факультетів: фізико-математичного, агро-бiологiчного, філологічного та історичного. Інститут у 1933 році був реорганізований у педагогічний, а в 1936 році – в учительський. Напередодні Вітчизняної війни в ньому навчалося 500 студентів на стаціонарному й 2700 – на заочному відділеннях. Нині це педагогічне училище І рівня акредитації.
1913 р. —
у селі Халаїмгородок (нині село Городківка Андрушівського району) народився Іван Якович Стаднічук (1913-2000) – художник, член спілки художників Казахстану та СРСР. Іван Стаднічук навчався у школі №1 Бердичева, яку успішно закінчив. На початку 1930-х років, рятуючись від голоду, Іван Якович їде в Середню Азію, працює в Бухарі в театрі юного глядача. У 1940 році Іван Стаднічук закінчує Ташкентське художнє училище, у 1952 році – Ленінградську Академію мистецтв. З початку 1950-х років проживає та працює в Алмати (Казахстан). Мешкаючи у Казахстані Іван Якович ніколи не забував, що він українець. Саме тому багато його картин присвячені українській тематиці, зокрема Т.Г. Шевченку, М.В. Гоголю, рідній Житомирщині, батькам. Помер Іван Якович Стаднічук 26 лютого 2000 року. Похований в місті Алмати.