Роман Огурківський, боєць 26-ї Бердичівської артилерійської бригади, ледь не згорів живцем під час вибуху. Сталося це торік у травні. Відтоді українські лікарі зробили те, у що й самі майже не вірили, - закрили 85 відсотків опіків шкіри і врятували Романові життя. А вже американські реабілітологи поставили бійця на ноги. Але, щоб повернутися до нормального життя, Романові потрібне подальше лікування.
Традиційне підведення підсумків, року, що минув, відбувається на звітних зустрічах бердичівського міського голови Василя Мазура з населенням міста. Першими дізнатись про досягнення і плани на майбутнє, а також задати низку питань, мали змогу мешканці Червоної Гори. В актовому залі ЗОШ№12, де власне й відбувалась дана зустріч, зібрались не лише містяни, але й керівники різних галузей та організацій, які могли б відповісти на всі питання, що виникнуть в ході зібрання.
Дотримання цих заходів дозволять вам знизити ризик від небезпеки на льоду.
- Знайдіть для початку стежку або сліди на льоду. Якщо їх немає, позначте з берега маршрут руху.
- Подивіться заздалегідь, чи немає підозрілих місць: лід може бути неміцним біля стоку води (наприклад, із ферми або фабрики);
тонкий або крихкий лід поблизу кущів, очерету, під кучугурами, у місцях, де водорості вмерзли у лід; обминайте ділянки, покриті товстим прошарком снігу - під снігом лід завжди тонший; тонкий лід і там, де б'ють ключі, де швидкий плин або струмок впадає в річку; особливо обережно спускайтеся з берега: лід може нещільно з'єднуватися із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря.
Если бы в Бердичеве издавался аналог журнала «Forbes», в нем бы вышла интересная статья о финансовых достижениях бердичевских миллионеров за 2014 год. Но в Бердичеве нет такого журнала – уж очень скромные в Бердичеве миллионеры, а налоговые инспекторы умеют читать не только отчеты за квартал. Поэтому Бердичев BIZ придется взять на себя этот груз ответственности, и рассказать о битве финансовых империй, подконтрольных местным начинающим олигархам Алексею Побережному и Виталию Березовенко.
Чи любите Ви дорогу? Коли ти сидиш, дивишся у вікно, в наушниках лунає улюблена музика?… Я, особисто, дуже люблю, але нагода послухати класну музику чи, принаймні, посидіти в маршрутці виникає вкрай рідко. Я б сказала навіть, що такі дні можна перерахувати на пальцях однієї руки. Весь цей опис – точно не про поїздку в Бердичівській маршрутці. Мало того, що ми вже змирилися з водіями категорії «профі», які так водять транспортний засіб, ніби везуть мішки з картоплею, а не людей, і майже не дивляться на дорогу. Та й самі люди, що їздять маршрутками викликають страх, оскільки подивившись на їхню поведінку, задумуєшся, а чи дійсно я знаходжуся в цивілізованому соціумі? В маршрутці тобі і масаж зроблять, і сумку віднімуть, і по ногах потопчуться.
В прошедшую субботу в Житомире, в зале для конференций отеля «Украина», состоялась отчетно-выборная партийная конференция Житомирской областной партийной организации Радикальной партии Ляшко (РПЛ). На партийную конференцию прибыло 68 делегатов из всех районных и городских партийных организаций Житомирской области. Так же в работе конференции принял участие народный депутат Украины от РПЛ Попов И.В.
У неділю Бердичів відвідав заступник міністра оборони Юрій Гусєв, який прибув до нашого міста разом із директором Департаменту державних закупівель Міністерства оборони Неллі Стельмах. Підставою візиту високопосадовців стала критична ситуація із матеріальним забезпеченням 26-ої Бердичівської артилерійської бригади.
Л
Андрій Казаченко — справжній бердичівський герой, учасник війни, яка триває на сході держави. На жаль, у ході бойових дій Андрій був тяжко поранений, втратив ногу. Нині потребує серйозних коштів для продовження лікуванні і реабілітації.
Цю людину називали «українським Андерсеном», на її творах – світлих, казкових і життєвих водночас – виростали тисячі радянських, а згодом українських дітлахів, ім’я її незмінно викликало на обличчях добру посмішку, і народилася ця людина у Бердичеві. Всеволод Нестайко… 85-річчя славетного класика дитячої літератури відзначили у міській бібліотеці для дітей.
Відкриттям меморіальних дощок вшанують пам’ять чотирьох загиблих у зоні АТО бердичівських героїв. Зовсім недавно Бердичів схиляв голову у глибокій жалобі, ховаючи Олександра Пителя, Олександра Венгера, Сергія Ковтуна та Юрія Панасюка, і ось на останньому засіданні виконавчого комітету було вирішено вшанувати їхній подвиг встановленням пам’ятних дощок.
Министерство образования Украины обращается к педагогам, ученикам, студентам и родителям с призывом не праздновать 23 февраля, потому что это аморально и непатриотично.
Бердичів у рамках робочої поїздки по Житомирській області відвідав голова Верховної Ради України Володимир Литвин. Під час підсумкової прес-конференції Володимир Литвин у своїх відповіді на провокаційне запитання одного з місцевих журналістів пообіцяв розглянути питання щодо перенесення столиці України до Бердичева.
2001 р. —
Указом Президента України заступнику начальника обласного госпіталю інвалідів Великої Вітчизняної війни по лікувальній роботі Леоніду Петровичу Согі присвоєно звання "Заслужений лікар України". Леонід Сога прийшов у цю лікувальну установу 1 січня 1979 року і на момент нагородження відпрацював тут більш як 30 років.
1999 р. —
цього дня трагічно загинув Володимир Олександрович Волощук (1939-1999) – громадсько-політичний діяч, що народився в селищі Гришківці Бердичівського району. Впродовж 1980-1990-х років Володимир Волощук обіймав посади першого секретаря Бердичівського міському Компартії України, двічі обирався на посаду голови міської ради та виконавчого комітету. Похований Володимир Волощук у Бердичеві на міському кладовищі в секторі почесних поховань. У квітні цього ж 1999 року за багаторічну сумлінну працю в органах влади міста та на партійних посадах, активну участь у громадсько-політичному житті Володимиру Волощуку посмертно присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева".
1976 р. —
Указом Президії Верховної Ради СРСР Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" за освоєння нових видів обладнання та дострокове виконання завдань 9-го п’ятирічного плану нагороджений орденом Трудового Червоного Прапору.
1940 р. —
у селі Голодьки (нині село Мирославка) Бердичівського району в селянській родині народився Онишко Олег Іонович (1940-2008) – педагог, директор Мирославської загальноосвітньої школи. Олег Онишко працював на посаді директора школи 33 роки. За цей час школа стала його другим домом, без якого Олег Іонович не мислив ні хвилину свого життя. За його керівництва було збудовано окреме шкільне приміщення на 4 класи (1970), тоді ж ліквідовано двозмінність навчання в школі. У 1981 році побудоване нове двоповерхове шкільне приміщення, оснащене по сучасному, встановлено перший в районі комп’ютерний клас. Високий авторитет педагога та його колег сприяв потягу шкільної молоді до вчительської роботи – 69 випускників школи обрали професію вчителя. У жодній іншій школі Бердичівського району немає такої кількості випускників, які б обрали професію вчителя. Указом Президента України №31/2006 від 20.01.2006 р. Олегу Іоновичу Онишку присвоєно почесне звання "Заслужений вчитель України". Помер Онишко Олег Іонович 11 червня 2008 року. Похований у селі Мирославка в центральній частині сільського кладовища.
1918 р. —
під Бердичевом більшовицькі війська під командуванням Василя Кіквідзе, які нараховують 1300 багнетів, 200 шабель та 6 гармат, зустрілися з Запорізькою бригадою УНР під командуванням генерала (генерального хорунжого) Костянтина Прісовського, яка намагалася оволодіти Бердичевом. Бій тривав до вечора та скінчився фактично безрезультатно: війська В. Кіквідзе укріплюються в Бердичеві, а К. Прісовського – в Житомирі. Бої відновляться 25 лютого й опівдні 26 лютого українські війська таки увійдуть до Бердичева.