Серед бердичівлян виявлено двох юнних геніїв. Після проведення зовнішнього незалежного оцінювання серед учнів нашого міста, двоє з них здобули максимальну кількість балів – 200. В усій Житомирській області цьогорічних випускників розумників виявилося лише 20. Для кожного з них відтепер шанси вступити в престижні виші практично гарантовано. Особливо приємно, що найкращі знання двійко бердичівлян показали з української мови та історії України. Переможців виховали в НВК №10 (Ірина Лепешко) та НВК №4 (Микола Антонюк).
Оплот духовності православних вірян Свято-Миколаївський собор є окрасою нашого міста. Велична споруда в стилі пізнього бароко (рококо) розташована в центрі Бердичева, на розі вулиць Карла Лібкнехта та Шевченка. Його історія сягає своїм корінням у далеке XVIII сторіччя. Протягом цих сотень років, він не зважаючи на всі історичні перипетії, був і залишається оазисом для віруючих.
Бердичівський ОМВК запрошує на військову службу за контрактом – Бердичівський ОМВК, проводить відбір громадян України на військову службу за контрактом на посади солдатів, сержантів і старшин до військових частин міста Бердичева, міста Новоград –Волинського та інших міст. На військову службу за контрактом приймаються «громадяни призовного віку, які мають вищу або професійно-технічну або повну загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби.
Мы можем спокойно жить в своих квартирах, каждый день делать утреннюю зарядку на спортивной площадке возле своего дома, играть с детьми, и даже не подозревать, что где-то совсем рядом ждет своего часа чудовищное оружие, оставшееся нам в «наследство» со времен войны. На это раз в городе Бердичеве едва не закончилось трагедией копание колодца во дворе одного из многоэтажных домов - рабочие лишь чудом не задели снаряд, который лежал в земле на глубине около трех метров. Примечательно, что в результате взрыва могли пострадать не только копающие колодец люди, но и жильцы близлежащих домов, ведь в случае трагедии их могло зацепить осколками.
Следует отметить, что мы живем в такое время, когда плохая экология пагубно влияет на человеческое здоровье, а разнообразные болезни и вирусы только и ждут того, чтобы наш иммунитет немого ослабел, чтоб поселиться в наше организме. Именно болезни и травмы зачастую становятся причиной того, что многие жители города Бердичева получают инвалидность в связи с ухудшением состояния своего здоровья. Следует отметить, что на начало 2012 года Бердичевским управлением труда и социальной защиты населения были полностью обеспечены инвалидными колясками те жители города, которые в них нуждались. Но, к сожалению, на сегодняшний день уже появились новые люди, не способные самостоятельно передвигаться. И им тоже нужно помочь.
В середу в Бердичівському міскрайонному суді відбулось чергове засідання у справі Швайківського сільського голови Сергія Сідоренка, якого звинувачують в отриманні хабара. Цього дня мали допитати фактично головного свідка – директора підприємства «Кемілайн-Агро» Віктора Козіна, який ніби і давав цього хабара. Захист запросив також свідчити співробітників Житомирського УБОЗу, які були понятими при передачі грошей жінці обвинуваченого в листопаді минулого року. Хоча вислухати цих понятих вистачило б кількох хвилин, але прокурор (цього разу в засіданні брав участь головний прокурор міста Ігор Попов) наполіг, щоб спочатку заслухали Козіна.
цього дня в Бердичеві у Свято-Миколаївському соборі встановлено Чудотворну ікону Святителя Миколая. Ікону доставили з Свято-Миколаївського Крупицького Батуринського жіночого монастиря, святиню супроводжувала особисто матушка-ігумен'я цього монастиря. Прихожани та віруючі отримали змогу помолитись біля цієї чудодійної ікони.
1997 р. —
на площі перед в'їзною брамою монастиря Босих кармелітів відбулись урочистості з нагоди річниці коронації ікони матері Божої Шкаплерної, на яких була представлена нова ікона Матері Божої Бердичівської, освячена Святішим Отцем Іваном Павлом ІІ у костелі Святої Ядвіги, Королеви Польщі, у Кракові. Паломників та віруючих на площі зібралось близько семи тисяч. Перед Обіднею, після "Salve Riegina", почалося поклоніння та складання обітниць Матері Божій Бердичівській щодо вірності Євангелії та Хресту представників всіх станів: службовців, дітей, молоді, подружжів, літніх людей, вчителів, лікарів. Наприкінці виступили з промовами представники влади міста Бердичева та району. Після Слова Божого, проголошеного єпископом Житомирської дієцезії Яном Пурвінським українською та польською мовами, і Святої Служби було виставлено Святі Дари у дароносиці, відспівувано польською мовою Лоретанську Літанію та гімн "Тебе, Боже, славимо". На закінчення відбулася процесія до святині з іконою Матері Божої. Єпископ повідомив, що урочиста коронація ікони відбудеться на храмове свято Матері Божої у наступному 1998 році. Детальніше...
1938 р. —
в приміщенні бердичівського театру розпочалося засідання виїзної сесії обласного суду по справі розкрадачів соціалістичної власності у системі міськторгу. Головним звинуваченим у справі проходив завідуючий магазином №26, який отримував від подільників крадений товар і за його рахунок покривав розтрати. За три роки його роботи такої розтрати нарахували аж 108 тис 730 крб. Суд виніс вирок: чоловіка оголосили ворогом народу і засудили до вищої міри покарання – розстрілу з конфіскацією усього майна. Заступники завмага отримали покарання у вигляді позбавлення волі на незначні терміни.
1920 р. —
в Бердичеві запрацював перший адресний стіл – спеціальна установа для точної реєстрації населення та видачі довідок про адреси жителів міста. Адресний стіл розташувався на вулиці Карла Лібкнехта (до цього носила назву Білопільська) в приміщенні колишнього готелю "Оріон".
1904 р. —
робітники заводу "Прогрес" організовано зупинили роботу та оголосили про страйк. Вони вимагали від адміністрації заводу підвищення заробітної плати і скорочення тривалості робочого дня. Акціонери не погоджувались виконувати вимоги працівників, погрожуючи закрити завод, але робітники не відступили від своїх вимог. Загалом страйк тривав два тижні – до 1 серпня. Під тиском страйкарів адміністрація пішла на деякі поступки: робочий день з 11,5 годин скоротили до 11 годин, завод не закрили.
1897 р. —
в селі Люк Балезинського району Удмуртії в родині чиновника народився Луппов Володимир Васильович (1897-1944) – під час Великої Вітчизняної війни командир 71-й механізованої бригади 9-го механізованого корпусу 3-ї гвардійської танкової армії 1-го Українського фронту, полковник. Загинув в боях за визволення міста Бердичева. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року за вміле командування в маневрових видах бою, нанесення ворогові великої втрати в живій силі і техніці та виявлені при цьому мужність, сміливість і відвагу полковникові Володимирові Васильовичу Луппову посмертно присвоєно Героя Радянського Союзу. Володимир Луппов був похований у Бердичеві, пізніше перепохований у Москві на Ново-Дівочому кладовищі. В Бердичеві на одному з будинків вулиці, що носить його ім'я, встановлено меморіальну дошку на честь Героя. Детальніше...