На пересування містом тих людей, які не мають власних транспортних засобів, значною мірою впливає злагоджене функціонування міських автобусних маршрутів. Саме від громадського транспорту часто залежить, чи вчасно ми потрапимо на роботу або в інше потрібне нам місце. На скільки проїзд буде комфортним та приємним, а головне безпечним. Роль маршруток у нашому повсякденному життя і справді вагома. Тому за їх технічним станом, особливостями пересування містом постійно стежать відповідні служби. А затвердження мережі міських маршрутів та впорядкування схеми їх руху розглядається на засіданні виконавчого комітету. І саме цьому питанню була присвячена значна частина часу на одному з них.
П’ятнадцятого вересня, уже майже перед самими виборами, наше тихе містечко сколихнула новина про звільнення із займаної посади кандидата за 63-м виборчим округом Миколи Петренка, який до того був радником Прем’єр-міністра України Миколи Азарова. Ця звістка швидко почала обростати чутками і незрозумілими деталями. Тож аби уникнути непорозумінь, Микола Петренко провів прес-конференцію для ЗМІ, на якій і розповів про причини власного звільнення.
На нещодавньому засіданні виконавчого комітету заступник бердичівського міського голови Сергій Онофрійчук повідомив, що комунальна техніка Бердичева готова до зимового періоду. Такий висновок він зробив на основі її огляду, що пройшов 12 жовтня на території підприємства «Бердичівкомунсервіс».
Вибори приходять і завершуються, кандидати приїжджають і втікають, а ми лишаємося у рідному місті Бердичеві… Через рік-два після «свята демократії» часто зустрічаєш людей, які бідкаються з того, що депутати дбають виключно про себе і власні статки. На питання, а хто обирав того чи іншого - більшість відмахуються й кажуть що не вони, а хтось похнюпивши носа каже «але ж альтернативи ж не було».
Мій же похід кандидатом у депутати Верховної Ради України – це той приклад, коли альтернатива є.
Активна діяльність Всеукраїнського об’єднання «Свобода» в місті Бердичеві змобілізувала усіх патріотів та прихильників цієї політичної сили. Протягом року, задовго до виборів, бердичівляни мали змогу знайомитися з партійною газетою в наметі біля Центрального ринку. Свободівці в нашому місті встановлюють цивілізовані стандарти діяльності політичної партії. Партійці не залежно від виборчої кампанії готові спілкуватися як зі своїми прихильниками, так і опонентами. Молоді патріоти-бердичівляни, хлопці та дівчата, на відміну від інших «виборчих агітаторів», відстоюють засади «Програми захисту українців» (Програма Всеукраїнського об’єднання «Свобода»), а не заробляють гроші у різнокольорових наметах, якими рясно засіває той чи інший скоробагатько перед виборами.
После распада Советского Союза и обретения долгожданной независимости украинцы так обрадовались, что в своем большинстве не знали, что делать с долгожданной свободой. Зато не растерялись отдельные личности, и в считанные месяцы большинство заводов и фабрик было разрушено и разграблено, в результате чего они прекратили свое существование. Когда же эйфория от создания новой страны прошла и у верхов, и у низов, спасать державу было уже немного поздновато. Поэтому на сегодняшний день и наблюдаем такую ситуацию, что такие гиганты, как «Беверс», «Кожзавод», «Рафинадный завод» и многие другие нынче представляют собой руины.
Схоже наші бердичівські чиновники взяли на озброєння гарний принцип, який використувують перед виборами кандидати у народні депутати – всюди розбиратись на місцях, поближче до людей. Про те як в нас працюють податкова, міліція, паспортний стіл, лікарня, соціальні служби та інші установи в які щодня звертаються сотні бердичівлян, можна розповідати довгі історії і писати теж.
Українському центру економічних і політичних досліджень згідно рішення Ради засновників присвоєно ім’я Олександра Васильовича Разумкова (1959-2000) – уродженця Бердичева, що у 1994-1995 рр. працював керівником групи помічників і референтів Президента України Леоніда Кучми, а згодом очолював Раду експертів Українського центру економічних і політичних досліджень. Ім'я Олександра Разумкова з 2001 року носить також міський Будинок дитячої творчості. Детальніше...
1995 р. —
рішенням міськвиконкому площу Радянську перейменовано на Соборну. Вірніше, їй повернено історичну первісну назву, оскільки так її було названо ще у XIX столітті в честь побудованого тут Успенського собору (зруйнований у 1936 році).
1990 р. —
в місті Євпаторія (Крим) помер Сікорський Микола Онуфрійович (1920-1990) – уродженець села Чехи (нині село Дубівка) Бердичівського району. Микола Сікорський – червонофлотець, учасник Великої Вітчизняної війни. Воював під Ленінградом, Сталінградом, на Дніпрі в складі річкових флотилій і на першому Білоруському фронті. Був двічі поранений. За високу військову майстерність 7 березня 1945 року Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 березня 1945 року Миколі Сікорському присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Похований у місті Євпаторія. У загальноосвітній школі села Красівка Бердичівського району в музеї Бойової і Трудової слави представлено стенд, на якому розміщено матеріали про Миколу Онуфрійовича Сікорського та бюст Героя. Детальніше...
1938 р. —
у місті почав діяти Жовтневий передсвятковий базар. А по вул. Шмідта у будинку №9 запрацював магазин дрібного опту, у якому продовольчі товари продавали як за готівку, так і по перерахунку (безготівковому розрахунку). Основними покупцями цього магазину мали стати організації, установи, підприємства, школи, лікарні та дитячі садки.
1920 р. —
у Бердичеві відбулася зустріч представників Червоної Армії і польських військ для уточнення умов перемир'я. Згодом завідуючий організаційним відділом повітового комітету партії згадував:
"Мы тогда переживали большие экономические трудности. Мне стоило больших трудов, чтобы оборудовать гостиницу постельными принадлежностями, натопить ее для представителей белопольской армии".
1919 р. —
в Бердичеві в сім'ї робітника народилась Гельман Поліна Володимирівна (1919-2005) – штурман літака, начальник зв'язку авіаційної ескадрильї 46-го гвардійського нічного бомбардувального авіаційного полку 325-ї нічної бомбардувальної авіаційної дивізії 4-ї повітряної армії 2-го Білоруського фронту, гвардії старший лейтенант. Поліна Гельман до травня 1945 року, як штурман літака ПО-2, здійснила 860 бойових вильотів. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року за зразкове виконання бойових завдань командування і виявлений при цьому героїзм та мужність гвардії старшому лейтенанту Поліні Володимирівні Гельман присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі "Золота Зірка" (№8962). Вона стала єдиною жінкою-єврейкою, що була удостоєна цього звання. Детальніше...
1905 р. —
у Бердичеві відбулись установчі збори духівництва з метою створення Будівельного комітету по спорудженню взамін дерев'яної нової кам’яної Миколаївської церкви (нині це Свято-Миколаївський собор). Головою комітету був обраний завідувач військової мукомельні ротмістр Іван Петрович Биков. "Товарищем председателя" обрано священика соборної Успенської церкви Пантелеймона Мелешко, якому доручено вести усі справи по комітету. Казначеєм обрано старосту Миколаївської церкви Володимира Іванова.