Ніщо в цьому світі не відбувається просто так, хіба що природні катаклізми. Все решта – прогнозоване і передбачуване. Тому не слід дивуватись, що після кількох гучних скандалів та трагедії, що трапилась нещодавно на Червоній Горі, влада вирішила перестрахуватись і провела нараду з приводу «несанкціонованої» благодійності. Так коротко можна сформулювати тему наради на якій майже годину виступали Василь Толочко, секретар міської ради та Іван Демусь, перший заступник міського голови, перед освітянами, медиками, соціальними працівниками, комунальниками, головами громадських, релігійних та благодійних організацій.
Большинство жестоких и кровавых преступлений в городе Бердичеве совершаются людьми, которые находятся под воздействием спиртного. Совместные посиделки с употреблением алкоголя нередко заканчиваются ссорой между собутыльниками, в результате чего в качестве доводов в ход идут кулаки, а иногда даже и нож. Преступление подобного рода произошло в городе Бердичеве в прошлом году, когда молодой парень пал от руки своего пожилого убийцы.
Бердичівська ОДПІ нагадує! Якщо у вас змінились дані, які вносяться до Облікової картки (форми №1ДР) або Повідомлення (форми №1П- для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), про це необхідно повідомити відповідний орган державної податкової служби. Наприклад, прізвище, ім'я, місце проживання тощо.
Национальный банк Украины 28 мая 2013 вводит в обращение памятную монету “75 лет Луганской области” из серии “Области Украины” номиналом 5 гривен. Как стало известно для редакции газеты «Бердичев Деловой», данная монета посвящена региону, который называют восточными воротами государства, где живут люди, которые любят свой край и умеют работать, где есть почти половина запасов высококачественного угля, плодородные черноземы и бескрайние степи.
Закончился очередной учебный год, отгремели праздничные линейки по случаю последнего звонка, а бердичевские выпускники готовятся вступить в новый этап своей жизни. Бывшие школьники, многие из которых вскоре либо получат гордое звание студентов либо отправятся защищать просторы нашей не слишком необъятной родины. И традиционно из года в год наши выпускники шумно прощаются со своими школьными преподавателями и друзьями, устраивая прощальные выпускные вечера в ресторанах города Бердичева с обязательным распиванием спиртного и встречей рассвета.
в актовій залі міського педагогічного училища пройшла презентація книги "Голодна смерть на багатих землях". Упорядники книги – бердичівляни Петро Костюк та Валентина Муренко, фотографії – Анатолія Горобчука. Книга складається зі спогадів жителів Бердичівського району, які розповідають про Голодомор 1932-1933 рр. На презентації книги були присутні настоятель греко-католицької церкви Бердичева отець Іван та голова громадського об'єднання "Житомирська ініціатива" Ірина Синявська, яка стала автором передмови та вирішила питання фінансування на видання книги. Детальніше...
1979 р. —
в Бердичеві помер Кирилов Анатолій Данилович (1924-1979). Анатолій Кирилов народився у селищі Червоний Прапор Раменського району Московської області. З 1943 року в лавах Червоної Армії, війну закінчив у стін Берліну. За бойові заслуги Анатолій Данилович Кирилов нагороджений трьома орденами Слави I-го, II-го та III-го ступенів. Соціальний престиж ордену Слави був настільки високий, що радянський уряд прирівняв кавалерів ордену Слави 3-х ступенів до почесних звань – Героя Радянського Союзу та Героя Соціалістичної Праці. У 1947 році Анатолій Кирилов демобілізувався з лав Червоної Армії, проживав у Бердичеві, з 1948 по 1978 рр. працював токарем в механоскладальному цеху машинобудівного заводу "Прогрес". Похований Анатолій Кирилов в Бердичеві на загальноміському кладовищі. Детальніше...
1938 р. —
в місті проходять гастролі симфонічного оркестру Житомирської обласної державної філармонії.
1919 р. —
міський театр "Експрес", що розташований по вулиці Карла Лібкнехта та належав лікарю та підприємцю Давиду Шеренцісу, було націоналізовано. Він отримав назву Перший Радянський театр. Будинок, побудований в 1908 році як закрите приміщення для ковзання на роликових ковзанах, у 1912 році Давидом Шеренцісом був на власні кошти перебудований під міський театр для здачі в оренду заїжджим гастролерам. Саме у великому залі цього будинку з 18 по 24 листопада 1917 року проходив 2-й Надзвичайний з'їзд Південно-Західного фронту, в якому взяло участь 642 делегати. Шість днів стіни будинку були свідками гострої політичної боротьби щодо визнання Радянської влади на теренах колишньої Російської імперії. Детальніше...
Ніщо в цьому світі не відбувається просто так, хіба що природні катаклізми. Все решта – прогнозоване і передбачуване. Тому не слід дивуватись, що після кількох гучних скандалів та трагедії, що трапилась нещодавно на Червоній Горі, влада вирішила перестрахуватись і провела нараду з приводу «несанкціонованої» благодійності. Так коротко можна сформулювати тему наради на якій майже годину виступали Василь Толочко, секретар міської ради та Іван Демусь, перший заступник міського голови, перед освітянами, медиками, соціальними працівниками, комунальниками, головами громадських, релігійних та благодійних організацій.
