Ежегодно летняя пора уносит десятки жизней тех, кто по собственной неосторожности или в результате непредвиденной случайности утонул, отдыхая на берегу водоемов или купаясь в воде. Если говорить о Бердичевской речке Гнилопять, то она тоже унесла немало жизней – хотя на центральном пляже города Бердичева постоянно дежурит группа спасателей, которые патрулируют территорию и готовы в любую помощь прийти на помощь утопающему. Как правило, чаще всего люди тонут в разгар купального сезона, а в конце осени количество несчастных случаев сводится на нет, однако случаются и исключения.
Настоящим сюрпризом для владельца старенького ВАЗа стало сообщение правоохранителей, что его автомобиль находится на площадке временного задержания транспортных средств в Коростенском горотделе милиции. Мужчина даже не догадывался, что той ночью его автомобиль был похищен неизвестными, найден инспекторами и теперь ему благополучно возвращен. Во время ночного патрулирования улиц г. Коростеня Житомирской области работники ГАИ получили сообщение от дежурного горотдела о том, что во дворе одного из многоквартирных домов, неизвестные лица копошатся в чужом автомобиле.
Харківськими правоохоронцями нещодавно було затримано чоловіка, який зробив кілька пострілів з пневматичної зброї у бік приміщення дитячого садка. Про це повідомили в прес -службі ГУ МВС України.
З благословення правлячого архіпастиря, Високопреосвященнішого Никодима, Архієпископа Житомирського і Новоград-Волинського, 11-го жовтня в Бердичівському благочинні пройшли збори духовенства. Їх очолив благочинний Бердичівського округу, настоятель Свято-Миколаївського собору протоієрей Віталій Бойков.
Бердичів став столицею громадських рухів у Житомирській області. Після боротьби з алкоголем і пластиковими пляшками прийшов час расизму. Як повідомили «Бердичів Діловий» організатори у Бердичеві відбудуться заходи у рамках проекту «Футбол проти расизму». Так 1 листопада 2013 р. о 15.00 у приміщенні Міської бібліотеки відбудеться презентація проекту та інформаційної брошури «Футбол проти расизму». А 3 листопада 2013 р. о 13.00 у Палаці спорту «ЛАВ» відбудеться товариський футбольний матч за участі підлітків різних національностей з Бердичева та Києва.
Автомобилисты города Бердичева все чаще и чаще начинают жаловаться на качество дорожного покрытия, которое на отдельно взятых участках проезжей части практически отсутствует, а что по качеству наши дороги значительно уступают европейским и дорогам стран Африки, это и так любому понятно. Местные власти делают все возможное для того, чтобы немного исправить существующую ситуацию: ежегодно выделяются крупные суммы денег на капитальный или же частичный ремонт дорог, однако из года в год история повторяется, и на месте отремонтированной улицы опять проявляются ямы и канавы.
За десять днів пошуків житомирські оперативники провели кропітку розшукову роботу по встановленню місцезнаходження та безпосереднього затримання двох підозрюваних у скоєнні особливо тяжкого злочину. Історія з резонансним вбивством 49-річної бердичівлянки вразила своєю жорстокістю і цинізмом, сколихнувши громадськість не тільки в самому районному центрі, але й у всьому регіоні. Найбільш неймовірною і водночас абсолютно реальною виявилась версія про причетність до вбивства племінниці вбитої 17-річної Анастасії та її 19-річного друга.Парочка була офіційно оголошена в розшук в якості підозрюваних після виявлення правоохоронцями в будинку підприємниці неспростовних речових доказів провини молодих людей.Інформація про розшукуваних з їх фотографіями була розіслана в усі регіони України, міліція заручилася підтримкою засобів масової інформації та громадськості у поширенні цих відомостей.
На все витратять близько мільйона гривень, який вносячи зміни до міського бюджету, депутати викроїли за рахунок зменшення фінансування на проведення капітального ремонту доріг на відповідну суму. З цієї суми 115 тисяч гривень буде витрачено на капітальний ремонт майданчиків для паркування, загальна площа яких в Бердичеві становить близько 90 квадратних метрів.
Приблизно місяць тому, ми вже описували ситуацію, що склалася з двома комунальними аптеками міста, закритими через збитковість. А збитковими вони стали в тому числі й через велику конкуренцію з боку приватних аптек, яких, як ми можемо пересвідчитись самі, в Бердичеві вистачає. Мова йде про комунальні підприємства "Аптека №122" (навпроти міської лікарні) і "Аптека № 179" (район залізничного вокзалу), рішення про закриття яких було прийнято на черговій сесії.
цього дня відбулось пленарне засідання депутатів Бердичівскої районної ради XVII сесії V скликання. На цьому засіданні депутатами було прийнято рішення про затвердження гербу і прапора Бердичівського району. Детальніше...
2007 р. —
у Бердичеві померла Горбаченко Людмила Ільківна (Іллівна) (1929-2007). Людмила Горбаченко з 1947 року працювала електрозварювальником в котельно-зварювальному цеху машинобудівного заводу "Прогрес", тут досягає значних вершин у праці. Вона тричі обирається депутатом Бердичівської міської Ради, згодом також тричі стає депутатом найвищого виборчого органу Радянського Союзу – Верховної Ради. Людмила Іллівна активно працює у виборчому окрузі, приймає участь у вирішенні нагальних питань розвитку міста, області, держави. За вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток міста та з нагоди 575-ліття від року заснування Бердичева виконавчий комітет Бердичівської міської ради рішенням №479 від 18.08.2005 р. присвоїв Горбаченко Людмилі Ільківні звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Похована Людмилі Ільківні Горбаченко на міському кладовищі в секторі почесних поховань. Детальніше...
2004 р. —
на підставі Директиви Міністерства оборони України №312/1/014 від 18.06.2004 року на базі 62-ї окремої механізованої бригади, що дислокується у Бердичеві на Червоній Горі, створено 26-у артилерійську бригаду у складі 8-го армійського корпусу Територіального управління "Північ" (офіційно День 26-ї Бердичівської артилерійської бригади відзначається 5 липня). За роки свого функціонування 26-та Бердичівська артилерійська бригада та її окремі підрозділи брали участь у всіх навчаннях 8-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України. За вагомі досягнення у бойовій підготовці у 2008 році артилерійській бригаді було присвоєно почесне найменування "Бердичівська".
1905 р. —
у Бердичеві пройшло перше засідання Будівельного комітету по спорудженню нової кам’яної Миколаївської церкви. Розпочалось засідання після вранішньої Літургії з
"молебна о даровании помощи Божьей в святом деле строительства нового храма" перед образом святителя Миколая за участі духовенства Бердичівських церков і при великій кількості віруючих людей.
«В уездном городе N было так много парикмахерских заведений и бюро похоронных процессий, что, казалось, жители города рождаются лишь затем, чтобы побриться, остричься, освежить голову вежеталем и сразу же умереть» - такими словами начинается знаменитый роман «12 стульев», и, вспоминая бессмертные строки этого поистине великого произведения, как-то поневоле сравниваешь уездный город N с тихим, провинциальным райцентром Житомирской области. С нашим всеми горячо любимым городом Бердичевом.
Минулого четверга відбулась позачергова сесія Бердичівської районної ради. Хоча депутатів зібралось небагато, всього 44 із 60, але для кворуму вистачило. Як повідомив на початку голова ради, сесія скликана на прохання голови райдержадміністрації Володимира Збаражського, що цілком можливо згідно діючого законодавства.
Ни для кого в Бердичеве не секрет, что самые доступные развлечения в нашем городе… секс и алкоголь. Такая традиция у нас, тем более других видов досуга у нас физически не наблюдается. Но некоторые целомудренные бердичевлянки все еще надеются на романтику после двух бутылок водки, ожидая, что новые друзья потом будут проникновенно читать Ахматову или Шевченко на берегу Гнилопять...
У місті Бердичеві завжди з особливою пошаною ставилися до ветеранів, які пройшли важкий бойовий шлях, приймаючи участь у боротьбі за визволення рідної землі від фашистських загарбників. Небагатьом з тих, хто взяв у руки зброю щоб повернути мир своєму народові пощастило вижити, і з кожним роком, на жаль, все менше і менше залишається з нами ветеранів, які можуть розповісти нащадкам про лихоліття Великої Вітчизняної війни. Саме тому з метою увічнення та вшанування безсмертного подвигу нашого народу у роки війни, в День визволення України від фашистських загарбників в нашому місті було організовано зібрання громадськості, під час якого присутні вшанували пам’ять полеглих героїв та поклали квіти до меморіалу Вічного вогню.
Ни дня без аварии – кажется, именно такой девиз избрали для себя автомобилисты города Бердичева, автомобили которых в последнее время все чаще и чаще стают участниками ДТП. Вот и в субботу около восьми часов вечера в городе Житомире на аварийно-опасном перекрестке Ватутина-Щорса произошло очередное столкновение автомобилей, за рулем одного из которых был 43-летний житель города Бердичева. Подробности инцидента узнавали журналисты издания «Бердичев Деловой».
Наприкінці тижня міський голова разом зі своїм заступником з питань ЖКГ, проінспектували міське кладовище по вулиці Войкова, на якому вже сорок років знаходять останній притулок мешканці Бердичева, а після цього вони із запрошеними журналістами, поїхали на територію МКП «Бердичівкомунсервіс» оглядати снігоочисну техніку, що працюватиме в місті цієї зими. Висновки і після першої частини ранкової мандрівки, і після другої залишились двозначними – бо на перший погляд все ніби гаразд, а якщо придивитись пильніше, то виникає багато питань на які навряд чи хтось дасть відповідь.
Їздить чи не їздить – такою була головна інтрига огляду комунальної техніки, що відбувся минулої п’ятниці на території МКП «Бердичівкомунсервісу»,(колишній ШЕД), оскільки сумніви про її наявність в місті розвіялись,вже при перших кроках територією комунального підприємства. ЗІЛи, трактори і тракторці, грейдери і ще якась важка техніка, назву якої не так просто згадати, стояли рівними рядочками і радували око – таки ж є, вона, ота комунальна техніка для прибирання снігу в місті! От тільки мучило і мучить зараз одне питання – куди ж вона зникає взимку з вулиць? Вже не один десяток років зима в Бердичів приходить несподівано для всіх, і для комунальників в першу чергу і через це більшість містян залишаються невдоволеними їхньою роботою.
до Свято-Різдва-Богородиці храму, що знаходиться в селі Озадівка Бердичівського району, прибули мироточиві ікони Ісуса Христа, всіх святих та Іверський образ Божої Матері. Вони прибули сюди з села Кіровка Калинівського району Вінницької області, де в храмі Святої Параскеви вперше почали мироточити влітку 2007 року. З тієї пори миро на іконах з'являється постійно. Сотні прихожан села Озадівка, жителі навколишніх сіл та Бердичева мали можливість побачити ікони, помолитись біля них та звершити помазання миром, що витікає від святинь.
1995 р. —
з цього дня місцевий рекламний тижневик "Бердичів-реклама" "заговорив": вийшов перший номер, у якому була розміщена не лише реклама та оголошення (тижневик виходить з 1994 року), а й новини з життя міста і району.
1968 р. —
на площі Ленінського комсомолу, що на території машинобудівного заводу "Прогрес", з нагоди річниці визволення України від німецьких загарбників в урочистій обстановці відкрито пам'ятний знак з Вічним вогнем, присвячений працівникам машинобудівного заводу, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. Згодом, у грудні 1980 року, пам'ятний знак було демонтовано у зв'язку зі спорудженням та відкриттям на його місці нового меморіального комплексу, також присвяченого загиблим працівникам машинобудівного заводу "Прогрес". Детальніше...
1919 р. —
частини Червоної Армії повністю визволили місто від об’єднаних військ УНР та ЗУНР. В черговий раз відновив свою діяльність в місті і революційний комітет. Проте військова обстановка в районі Бердичева до кінця 1919 року залишалася напруженою – в сусідньому Козятині ще знаходились основні сили українського війська.
1908 р. —
римо-католицькою парафією Бердичева розпочав керувати отець-камергер Діонісій Бончковський. Під його керівництвом проводиться реставрація костьолу, яку розпочав його попередник отець Гурський. Діонісію Бончковському також вдалося викупити у місцевої влади фортечні мури, які свого часу були відібрані у парафії царським урядом.
1781 р. —
вдова князя Удальрика Радзивілла та власниця Бердичева княгиня Елеонора (до заміжжя – Елеонора Каменська) прийняла у своєму бердичівському палаці великого князя Павла Петровича (у майбутньому – імператор Всеросійський Павло I) з дружиною. Останні подорожували по країні інкогніто під прізвищем графа та графині дю Нор (фр.
Nord, дослівно — "Північ"; тобто, граф і графиня з півночі).
Скільки існує незалежна Україна, стільки в Бердичеві точилися дискусії щодо доцільності існування на центральній площі символів комуністичної епохи. Патріоти України неодноразово ставили питання про їх знесення, а комуністи так само постійно кидались грудьми захищати рідні пам’ятки. І ось нарешті, міська влада набралась мужності позбутись цих рудиментів радянської епохи. В четвер по обіді на площу до виконкому приїхала техніка, прийшли працівники комунальних організацій, і робота закипіла.
Харківськими правоохоронцями нещодавно було затримано чоловіка, який зробив кілька пострілів з пневматичної зброї у бік приміщення дитячого садка. Про це повідомили в прес -службі ГУ МВС України.
З благословення правлячого архіпастиря, Високопреосвященнішого Никодима, Архієпископа Житомирського і Новоград-Волинського, 11-го жовтня в Бердичівському благочинні пройшли збори духовенства. Їх очолив благочинний Бердичівського округу, настоятель Свято-Миколаївського собору протоієрей Віталій Бойков.
На все витратять близько мільйона гривень, який вносячи зміни до міського бюджету, депутати викроїли за рахунок зменшення фінансування на проведення капітального ремонту доріг на відповідну суму. З цієї суми 115 тисяч гривень буде витрачено на капітальний ремонт майданчиків для паркування, загальна площа яких в Бердичеві становить близько 90 квадратних метрів.
Приблизно місяць тому, ми вже описували ситуацію, що склалася з двома комунальними аптеками міста, закритими через збитковість. А збитковими вони стали в тому числі й через велику конкуренцію з боку приватних аптек, яких, як ми можемо пересвідчитись самі, в Бердичеві вистачає. Мова йде про комунальні підприємства "Аптека №122" (навпроти міської лікарні) і "Аптека № 179" (район залізничного вокзалу), рішення про закриття яких було прийнято на черговій сесії.
Минулого четверга відбулась позачергова сесія Бердичівської районної ради. Хоча депутатів зібралось небагато, всього 44 із 60, але для кворуму вистачило. Як повідомив на початку голова ради, сесія скликана на прохання голови райдержадміністрації Володимира Збаражського, що цілком можливо згідно діючого законодавства. 
Наприкінці тижня міський голова разом зі своїм заступником з питань ЖКГ, проінспектували міське кладовище по вулиці Войкова, на якому вже сорок років знаходять останній притулок мешканці Бердичева, а після цього вони із запрошеними журналістами, поїхали на територію МКП «Бердичівкомунсервіс» оглядати снігоочисну техніку, що працюватиме в місті цієї зими. Висновки і після першої частини ранкової мандрівки, і після другої залишились двозначними – бо на перший погляд все ніби гаразд, а якщо придивитись пильніше, то виникає багато питань на які навряд чи хтось дасть відповідь.
Скільки існує незалежна Україна, стільки в Бердичеві точилися дискусії щодо доцільності існування на центральній площі символів комуністичної епохи. Патріоти України неодноразово ставили питання про їх знесення, а комуністи так само постійно кидались грудьми захищати рідні пам’ятки. І ось нарешті, міська влада набралась мужності позбутись цих рудиментів радянської епохи. В четвер по обіді на площу до виконкому приїхала техніка, прийшли працівники комунальних організацій, і робота закипіла.
