Пам'ятник радянському діячеві Григорію Котовському в цьому році має набути нового вигляду. У зв'язку із цим у міській раді вирішували, за чиї кошти пр

Першу реконструкцію пам'ятник пережив у минулому році. Її зініціював і розпочав депутат міської ради Володимир Поціонов. Каже, із дозволу міського голови. Роботи виконувалися за гроші благодійників, імена яких депутат не називає, із міського бюджету, з його слів, витратилися лише на асфальт. Старий фундамент, на якому колись стояв ще гіпсовий Котовський, допомагали розбирати працівники водоканалу. Про все це Володимир Поціонов розповідав раніше, цього разу спілкувався із журналістами не на камеру, аби, як він вважає, не піднімати ажіотаж навколо постаті командира більшовицьких загонів.

Реконструкцію тоді так і не завершили. Повернулися до неї на останній сесії міської ради.

У цьому році роботи по відновленню пам'ятника коштують 8 тисяч гривень. Депутати міської ради підтримали рішення про виділення на це коштів із місцевого бюджету. Такий крок викликав обурення у деяких політичних сил. Під кінець засідання міський голова змінив думку і сказав, що Котовського таки реконструюють, але не за рахунок громади, а інших джерел.

Іван Лобай, голова міської організації народного руху України, перший підняв питання про недоцільність реконструкції пам'ятника радянському військовому діячеві. На його думку, це антиукраїнське рішення.

Іван Лобай, голова міської організацій Народного руху України: ”Я вважаю, що не тільки не потрібно виділяти 8 тисяч гривень, а взагалі знести цей пам'ятник та інші пам'ятники тоталітарного режиму, які не мають нічого спільного з будівництвом української України. Ці пам'ятники свідчать про те, що ми не знаємо нашої української історії. Такі, як Котовський, робили зло Україні. У містечко Базар під командуванням Котовського було направлено червоне військо і знищено цвіт нашої нації”.

Протилежної думки дотримується секретар міського комітету Комуністичної партії України. Петро Калитинець теж апелює до історії, каже, що Григорій Котовський багато зробив для відбудови Бердичева після громадянської війни.

Петро Калитинець, секретар міського комітету КПУ: “Так, цей пам'ятник нам потрібен, цей пам'ятник — це наша історія, історія Бердичева, пов'язана із іменем Котовського. Його бригада у 20-х роках стояла на Червоній горі. Він із дивізією визволяв місто і після визволення відновлював зруйноване господарство, відроджував місто. В цьому велика заслуга Котовського”.

Інших мешканців міста цікавить не пам'ятник Котовському, а гранітні плити, якими він був обкладений до реконструкції. Їх у кількості 120 штук зірвали і відвезли до “Озеленювача”. Директор показує, нікуди вони з території не поділися.

У рік, зі слів Андрія Стаднійчука, комунальному підприємству Котовський обходиться в 10 тисяч гривень. Сюди входить утримання і обслуговування, а це заробітна плата двірнику, вартість послуг автотранспорту і податки.