До армії кроком руш!

Ці юнаки — без п'яти хвилин солдати. На території Бердичівського війсккомату їх зібрали з самого ранку: на привітання і перший наказ. У обласному розподільному центрі вони проведуть ще добу, а потім — до частини, вчитися захищати свою Батьківщину. Всього цієї осені військову форму вперше приміряють 113 хлопців із Бердичева та району.

Андрій Дворецький говорить, служити йде за покликом душі. Армія, вважає, допоможе у роботі. Військовий, як професія або Міністерство внутрішніх справ — вирішив юнак.

Андрій Дворецький , призовник: “Армія зробить з мене людину, поставить на свій шлях. Я думаю, це для мене буде краще”.

А от Олександр Кучерявий зізнається, до Збройних Сил України не хоче. Хоча і брат розповідав, що у армії добре, він своє рішення поки не змінив.

Олександр Кучерявий, призовник: “Я тут роботу хорошу знайшов, не хочу йти”.

Ці хлопці відслужать своє, поки політики вирішуватимуть, чи потрібна Україні строкова служба. Руслан Назаренко підтримує контрактну. Каже, аби гроші платили.

Руслан Назаренко, призовник: “Хай всіх беруть, але гроші платять. Я теж іду. Там платять по 50 гривень. Що це, не гроші?”

На прощальні обійми із рідними та близькими призовникам виділяють 5 хвилин. І батьки, і військовий комісар чекають через рік повернення змужнілих, здорових чоловіків.

Олег Коріненко, військовий комісар Бердичівського військкомату: “Батьки повинні підтримувати синів теплими словами, ділитися сімейними радощами, а не труднощами. А хлопці - кожного тижня писати рідним”.