Жінка — не домогосподарка і не служниця, а керівник, депутат або лідер. Такі позиції відстоює і намагається утвердити їх у суспільстві громадська організація “Жіночий-інформаційно-консультативний центр”. З початку літа вона за фінансової підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США впроваджує у Житомирській області проект “Рівна участь жінок і чоловіків у процесі прийняття рішень — громадський діалог”. У центрі громадського здоров'я Бердичева представники цієї організації провели 4 семінар для службовців, депутатів та лідерів організацій. Аудиторія зібралася переважно жіноча.
Лілія Гонюкова, тренер, викладач Національної академії державного управління при Президентові України: “І жінка, і чоловік бере участь у розвитку нашого суспільства. Важко переоцінити їх внесок у культуру, виховання, освіту. Тому жінки і чоловіки повинні приймати рішення і бути відповідальними за них”.
Гендер — це соціально-рольовий статус, що визначає соціальні можливості людини. Чоловік — сильний, годувальник родини, тяжіє до влади і лідерства, жінка — слабка, емоційна, ніжна і сором'язлива — такі основні гендерні стереотипи визначили учасники тренінгу. А потім намагалися з'ясувати, як вони можуть впливати на життєдіяльність суспільства. Дослідження доводять: нерівність спостерігається скрізь. Жінки більше виконують домашньої роботи, менше займають високі посади і отримують скромнішу заробітну плату, а головне - їх мало у виборчих списках партій.
Ірина Бабенко, керівник проекту: “Мінусом жінок є те, що вони ще не зовсім морально готові, їм не вистачає знань, механізмів боротьби за політичні посади. Нема впевненості в тому, що суспільство правильно сприйме їх бажання керувати. Але не всі жінки хочуть керувати”.
Чоловіки говорять, що готові працювати на високих посадах нарівні із жінками. Головне, аби вони самі цього хотіли.
Віталій Березовенко, депутат Бердичівської міської ради: “Гендерна рівність — це рівність жінки і чоловіка, але насамперед, всі борються, щоб зрівняти жінок у правах чоловіків, а не навпаки. Кажуть, що гендерна рівність — це надання можливості брати участь у громадському житті, керувати країною. На мою думку, перш за все жінки цього не бажають. Під час президентських виборів жінки балотувалися, але самі жінки їх не обирали”.
Для того, щоб інтереси більшої частини населення, тобто жінок, не нехтувалися, у державі існують відповідні Закони. Але вони носять певний декларативний характер, вважають учасники семінару. Тому, сама жінка повинна усвідомлювати важливість своєї участі у державному управлінні та політиці. Якщо амбіції менші — то будь-де боротися із дискримінацією.
Ірина Рихлюк, керівник гурткової роботи Бердичівського ЕЦВДЮ: “У мене троє синів. У нас є фотографія того дня, коли ми розподіляємо обов'язки по домашньому господарству. Я не відчуваю себе у своїй сім'ї дискримінованою, як мама або, як жінка. Я вважаю себе самодостатньою, я працюю і не відчуваю себе безкоштовним додатком до чоловіка”.
Для того, щоб у Бердичеві жінки мали однакові можливості із чоловіками, нещодавно депутати міської ради ухвалили програму гендерної рівності. Але питання необхідно ретельно вивчити, вважає Тамара Ковалик, начальник відділу молодіжної та сімейної політики.
Тамара Ковалик, нач. відділу молодіжної та сімейної політики: “Потрібно вивчати потреби і жінок, і чоловіків. Яка різниця, хто буде у політиці: чоловік чи жінка, головне, щоб це був професіонал”.
Про гендерну рівність жіночий інформаційно-консультативний центр розповість ще у декількох містах області. У грудні він планує провести регіональну конференцію, присвячену цьому питанню.
Автор: Юлія Крук
Камера: Андрій Пеньківський
Матеріал взято з ТРК "ВІК"