Моя гімназія поволі гортає сторінки життя...

Музику до пісні на слова Тараса Шевченка, яку виконують учениці 2-ї гуманітарної гімназії, написала їхня вчителька Мілада Мартинюк. Днями вона відсвяткувала свій ювілей. Цю подію Мілада Вікторівна вирішила відзначити у стінах рідного закладу, закладу, де пройшли її шкільні роки і де сьогодні, вже в якості вчителя музики, вона прививає дітям любов до української пісні. “Моя гімназія поволі гортає сторінки життя” - такими словами із вірша Мілади Мартинюк було названо творчий вечір, який, за її словами, є своєрідним підсумком роботи у гімназії.

У творчому здобутку Мілади Мартинюк пісні жартівливі та ліричні, про любов до своєї країни та до рідного Бердичева. Їх із задоволенням виконують нинішні учні і ті, хто закінчив гімназію кілька років тому. У студентському хорі Бердичівського педагогічного коледжу, де у свій час навчалася ювілярка, сьогодні також виступають її вихованці.

Василь Пупін викладач музики Бердичівського педагогічного коледжу: "Дуже приємно, що у нас в місті з’явилася нова композиторка, яка пише пісні на свої вірші та на вірші інших поетів..., крім цього робить обробки, сьогодні ми виконували одну з них... Хочу побажати Міладі Вікторівні ще кращого злету во славу музики."

Улюбленці Мілади Мартинюк, учениці 9-го “Б” класу, влаштували для присутніх жартівливу презентацію своєї вчительки.

Яна Нікітіна учениця гуманітарної гімназії №2: "Милада Викторовна - очень хороший учитель, который преподает нам музыку с 1-го класса. Ее песни учат нас любить и уважать старших, учителей, учит нас любить свою школу, свой город. Мы очень ее любим."

Щирі та теплі слова звучали на адресу ювілярки із вуст її учнів, колег та багатьох людей, які знайомі з нею не один рік. Мілада Мартинюк, за словами гостей свята, не тільки вчитель за покликанням та талановитий композитор і поетеса, але й здібний журналіст та закохана у своє місто людина.

Ірина Толочко директор гуманітарної гімназії №2: "Розвивати та виховувати гармонійну особистість може тільки яскравий самодостатній вчитель. Саме такою є наша Мілада Вікторівна Мартинюк. Ми звикли до того, що наші учні приводять до нас своїх дітей, а наші випускники повертаються працювати до нашої гімназії. Саме тому я пишаюся колишньою випускницею, а зараз вчителем нашої гімназії - яскравою особистістю. Зичу їй... не загубити вогник творчості, вогник яскравого таланту."

Мілада Мартинюк сподівається, що учні, які виступали того дня на сцені, пов’яжуть у майбутньому своє життя із музикою. Цей вибір, на думку ювілярки, стане гідним підсумком її педагогічної діяльності.

Мілада Мартинюк старший вчитель музики гуманітарної гімназії №2: "Що мене надихає на цю творчість? Перш за все, це мої діти... "У мене доля нелегка і хай до інших не подібна, проте ця доля - все ж моя, і вона вкрай мені потрібна"... Я працюю для дітей і створюю свої вірші саме для них. Від них я бачу віддачу, вони - моє головне натхнення. Я прагну, щоб дітям було цікаво вчитися, щоб їхнє життя було прикрашене красою і добром."