У селі Бистрик живе майстер із лозоплетіння меблів

У будинку Андрія Сидоренка панує особлива, затишна аура. Майже всі меблі: крісло, стільчики та полички - зроблені руками господаря. На стінах - картини, намальовані його сестрою. Перша професія чоловіка - столяр-краснодеревник. Потім Андрій Аксентійович здобув педагогічну освіту. Він готовий годинами розповідати про тонкощі лозоплетіння. Азам цієї непростої справи майстра навчив старший брат Василь. Його пан Андрій називає справжнім професором декоративно-ужиткового мистецтва.

Андрій Сидоренко, майстер із лозоплетіння: "На першу табуретку пішло приблизно 3-4 дні. Далі пішло і пішло. А зараз можу зробити 3 штуки за 1 день. А брат мій робив 5-6 за день. А так я отримую задоволення, коли роблю підставки під квіти, для вазонів. Виходять такі симпатичні! Отримую від цього задоволення".

Найважче у лозоплетінні, вважає Андрій Сидоренко, - не сам процес, який є творчістю, а збір сировини. Її на ринку не купиш — треба добувати самому. Бувало, взимку Андрій Аксентійович провалювався під лід. Весна, на його думку, - найкраща пора для заготівлі лози. Цінну сировину умілець збирає в різних селах. Сам мешкає у Бистрику.

Андрій Сидоренко, майстер із лозоплетіння: " Дуже багато є в Житинцях, зараз там спустили ставок. І там її мільярд штук. Саме така, яка потрібна. Діставав її у Кукільні, Скаківці, а найбільше - у самому Бистрику. Як пройтися берегом річки - то дуже багато є".

Є, каже майстер, місця, де росте така лоза, що очей не відвести! Він акуратно вирізує кущі, аби через рік їх наросло ще більше. Сортує і зайвого не бере.

Андрій Сидоренко, майстер із лозоплетіння: "Потрібно вибрати заготовки для ніжок табуреток або стола. Я підбираю, які більш-менш підходять. Наприклад, уподобав оцю - буде ніжка для стола. Оце зрубав, гілочки обчистив, вже вдома буду доводити до кондиції. І відрубую те, що потрібно".

На відміну від інших умільців, “стратегічний” матеріал Андрій Сидоренко не вимочує. Та все одно, каже, це - копітка праця. Бо лоза примхлива і вимоглива. Особливих фірмових секретів Андрій Сидоренко не має. Інструмент у нього звичайний: топорик, сікатор, стамеска та струбцина.

Андрій Сидоренко, майстер із лозоплетіння: " Беру звичайну пряму лозу, зразу свіжою знімаю кору, тобто верхній шар. Стоїть при теплій температурі 2-3 тижні. І виходить ніжка для меблів".

Потім майстер лозу шліфує та випалює. Візерунки створює за допомогою кухонної виделки. Далі - лакує деталі майбутніх меблів.

Андрій Сидоренко займається улюбленою справою для душі. На замовлення робить меблі лише для добрих знайомих. Свою майстерність він не ховає "на дні скрині". Вироби вчителя спеціальної школи-інтернату, що у Гришківцях, та його гуртківців декілька років були окрасою столичних виставок. Для старшокласників він розробив власну навчальну програму з виготовлення меблів із лози.

Сьогодні це стародавнє мистецтво остаточно не зникло. Такі майстри, як Андрій Сидоренко, зберігають його, творячи красу власними руками на радість людям.