Медовий місяць у Марії Манзевити триває все життя. Хоча мед для не завжди буває солодким, бо на пасіці жінці доводиться працювати і у в спеку, і в холод. Бджоли розвів її батько, згодом вулики з'явилися і у власній господі, ще 60 бджолородин Марія Антонівна доглядає у Любарському лісництві.
Людям є чого повчитися у бджіл, вважає пасічниця. Крилаті комахи працюють на одну мету, логічні у діях і дуже відповідальні. Їхня сім'я подібна до королівства, на чолі якого матка.
Марія Манзевита, пасічниця: “Вона встає о 5 ранку, дає завдання сотні бджіл. Вони вилітають у путь, у розвідку, шукають пергу, воду, прополіс, мед. Потім прилітають і розповідають матці. Матка випускає бджіл, кого за чим. Це дитячий садок. Тут молода бджола кормить цю черву. Є й трутні. За добу матка червить 1200 таких личинок. Маленька бджола вилуплюється за 21 день, трутень — за 28, матка — за 21. Є різні сім'ї: одна матка думає про мед, друга про чистоту, третя ні про що не думає.”
У бджолиному вулику — стерильна чистота. Зараженню запобігає прополіс. Його комахи використовують як будівельний матеріал для замазування щілин і полірування стінок домівки. Якщо до вулика потрапить миша, бджоли жалять її, а потім замуровують прополісом у гробницю. Продукти бджільництва ще у давнину використовували для муміфікації.
Краплина меду — це море роботи. Щоб зібрати кілограм, бджолі потрібно зробити 150000 вильотів, налітати 300000 кілометрів, відвідавши при цьому 10 мільйонів квітів. Приклад золотих комах надихає і Марія Антонівна працює, як бджола. Бо коли пасічниця довго не заглядає до вулика — підопічні можуть розлютитися.
Марія Манзевита, пасічниця: “Найважче мед качати. Багато бджіл гине. Вони ще й кусаються. Але мені легко, бо я їх люблю”.
Юлія Крук, кореспондент: “Вік укусу бджіл рятуються звичайним валідолом. У бджолиних сім'ях, як і у людських: є добрі, є злі”.
Комахи не люблять різких рухів і чорний колір. Вжаливши один раз — бджола помирає. Своєю смертю вона захищає сім'ю. Це закодовано на генетичному рівні. Злими бджоли стають і коли голодні.
Марія Манзевита, пасічниця: “Раніше була конюшина, всяка всячина на полях. А зараз нічого, один ріпак навесні і кукурудза, а неї нічого, лише перга - це їх хліб. У лісі теж медоносів нема, зацвіте декілька квіток. Весною гречку посіють — є мед. А на зиму треба годувати. 12 кг цукру на один вулик треба дати”.
Справжній мед — то найкращі солодощі для дітей, вважає Марія Манзевита. Бо він лікує десятки захворювань і має цілющі властивості. Збирати його для пасічниці — хоч і важка, але найулюбленіша справа.
Автор Юлія Крук
Камера Андрій Пеньківський
Матеріал передруковано з ТРК "ВІК"