Житомирський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді надає комплексну соціальну допомогу сім’ям, дітям і молоді, які перебувають у складних життєвих ситуаціях.

Наша зустріч з Ольгою Юрченко, директором центру, відбулась 25 листопада – в Міжнародний день викорінення насильства проти жінок. Я попросив її розповісти саме про насильство в сім’ях. “Одна з головних проблем, вирішенням якої займається центр, - соціальна підтримка сім’ї, - зазначила О. Юрченко. - А це психологічна, педагогічна, інформаційна і юридична допомога сім’ям, які потерпають від насильства. Воно може проявлятись в середині самої родини - чоловіка над дружиною або дружини над чоловіком, насильством батьків над дітьми, що дуже поширено, і дітей над батьками.

Серед надзвичайно поширених - так зване економічне насильство. В центр звертається дуже багато жінок. Їхні чоловіки заробляють більше, ніж вони, займають престижну, впливову посаду і вдома чинять, можна сказати, економічне насильство, хоча тут в певній мірі діє і морально-психологічний фактор,- пише газета «Новости по-житомирски»

Були випадки, коли дружина житомирянина, який займає в місті певну посаду, має хороші статки, батько майже дорослих дітей, звернулась в центр. Їй і дітям потрібна була психологічна підтримка. Вони були приголомшені деспотизмом, жорстокістю голови сімейства. Це проявлялось в усьому, навіть доходило до абсурду.

Наприклад, в холодильнику зберігались пайки на день на кожного. Все розрізано по кусочках, і, не дай Боже, якщо дружина чи дитина зачепить більше, чим наміряв їм чоловік і батько... Відбувалось побиття, починався ще більший морально-психологічний тиск. І це при тому, що чоловік - людина поважна, багата і адекватна. І коли жінка прийшла до нас, то вона була психологічно розбитою, з нею працював наш психолог. Діти не прийшли”.

Як сказала Ольга Юрченко, зазвичай жертва насильства не хоче розголосу, щоб з неї не насміхалось оточення. І вона не вірить в те, що їй зможуть допомогти. Саме цим завжди і користується насильник, впевнений, що жінка і діти, як кажуть, сміття з хати не винесуть і допомоги на стороні не шукатимуть. Для насильника запалом до подальших дій є скореність жертви.

І він навіть не припускає думки, що дружина і діти десь поскаржаться на нього. Але ж як це зробити дітям, які пов‘язують своє навчання з батьківською допомогою, які в очах однолітків виглядають, як і їх батько, успішними і щасливими? Як зруйнувати цей імідж?

Серед інших видів дуже поширене фізичне насильство на тлі зловживання алкоголем. Але ж чому людина „припала” до оковитої?

Ольга Юрченко акцентувала увагу на тому, що до центру за допомогою звертається багато чоловіків з приводу насильства жінок. Коли розпадається сім’я, то дитина стає предметом «зведення» якихось стосунків між колишніми чоловіком і жінкою. Дружина не дозволяє дитині спілкуватись з батьком, а це психологічне насильство як над колишнім чоловіком, так і над дитиною, яка хоче спілкуватись з рідною людиною.

Є й інші поширені випадки жіночого насильства в сім’ї. І йде воно від успішних жінок, які досягли результатів у бізнесі, займають вагомі посади, значно більше, ніж чоловіки, заробляють.

Особливо гостро проявляється це нині, коли в будівництві, на виробництвах скорочують саме чоловіків. І в цих жорстоких обставинах жінка чинить морально-психологічне насильство: мовляв, на мені сім’я, на мені все, а ти, як і раніше, нічого не вартий.

Відмінність поведінки чоловіків у тому, що вони, як жінки, не йдуть до психолога, не хочуть показувати іншим свої сімейні проблеми. І починають зловживати алкоголем, шукають забуття в наркотиках. А це вже біда, як і „педагогічні” дії батьків, які навісили амбарний замок, щоб підліток не з’їв більше, ніж шмат хліба, який йому виділили.

Зрозуміло, що допомога потрібна як жертвам насильства, так і тим, хто його спричиняє. Якщо ж після звернення жертви насильство продовжується, то може настати як адміністративна, так і крімінальна відповідальність.