Православні Бердичева святкують Вербну неділю

Православні Бердичева згадують подію, яка передувала стражданням Христа Спасителя і Його славному Воскресінню — Вхід Господній до святого міста Єрусалим, яка у народі має назву Вербної неділі. Віками повелося так, що із цього моменту віряни починають жити відчуттям Великого свята — Пасхи. Слуги Божі говорять: потрібно згадати, що стоїть за цим святом, зрозуміти, що кожному дав Господь і як з ним вчинили люди, згадати джерела свого існування, джерела своєї віри, згадати те, що, коли Бог створював Землю й Небо, то казав: «Це — прекрасно. Вони будуть служити людям.»

Протоієрей Зіновій Ромах, клірик Свято-Миколаївського собору: “Сьогодні, після Входу Господнього до Єрусалиму світло меркне, адже настає найвідповідальніший етап — завершується момент нашого подвигу, який ми несемо во ім’я Великого свята, щоб полегшити рани Господні... Ми повинні зрозуміти, що Господь як Месія, прийшовши на Землю, показав нам величні чудеса, показав те, що Він прийшов, аби служити людям. Він увійшов до Єрусалиму, як істинний Месія, як істинний Цар Ізраїлю.”

Ісус увійшов до Єрусалиму воротами, якими виганяли овець, увійшов сам, як Агнець, який мав бути закладений за гріху усього світу.

Протоієрей Зіновій Ромах, клірик Свято-Миколаївського собору: “Самим Входом до Єрусалиму Ісус відкрив для нас новий етап життя... Народ, зустрічаючи його підкидував вверх одежу, кидав на землю вербу, проголошував “Осанна!”... І ми прекрасно знаємо, що ті прекрасні слова через чотири дні перетворилися на “Розіпни, розіпни його!”. Ось, як людство вчинило із Господом Богом, Месією, Вчителем, який хотів жити разом із людьми й подарувати їм втрачене ними.”

В останній тиждень перед Пасхою все стає особливим — піст, дні покаяння, служби у храмах. Люди мають по-особливому замислитися над тим, як провести ці дні, адже прекрасна мить Христового Воскресіння — не за горами.

Протягом року захищатиме від усіляких бід верба. Це здорове й квітуче дерево ніби повинно передати людям та тваринам здоров’я, силу й красу. Вербові гілки освячуються служителями храмів, які бажають вірянам спокою, радості й миру.