Українська земля встелена мільйонами могил загиблих у 41-45-тому роках. Страшним катком пройшлася війна й Бердичевом. 39 тисяч страчених мирних мешканців, понад 11 тисяч відправлених на примусові роботи у Німеччину, тисячі загиблих на фронтах... Лише працівників шкіроб’єднання на повернулося до рідних домівок близько сотні. Разом з усіма бердичівляни героїчно відвойовували мирне й щасливе життя для майбутніх поколінь.
Іван Демусь, заступник Бердичівського міського голови: "Дорогі ветерани! Для нас ви є не тільки частиною героїчної історії. Ви - живий приклад високої порядності, героїзму, честі й слави, приклад того, як потрібно любити свою Батьківщину."
Олексій Ястремський, голова депутатської фракції БЮТ у Бердичівській міській раді: "Від щирого серця хочу привітати вас зі святом - від імені депутатського корпусу міської ради. Ваш подвиг ніколи не буде забутий. Як ви воювали, так ви і прожили й пропрацювали. Честь вам і слава!"
Участь у мітингу взяли представники 12-го профтехучилища: саме на його території розташовані стела та обеліски. Як і обіцяли минулого року на відкритті пам’ятника викладачі й учениці закладу, вони старанно доглядають за ним, схиляючи голови перед пам’яттю героїв, які віддали життя за перемогу.
Світлана Крицька, керівник гуртка ПТУ № 12: "Сьогодні ви завмираєте від хвилювання... Називають імена загиблих, а вам здається, ніби відгукується кожний із них. Вас все меншає... Низький вам уклін!"
Все менше з кожним роком приходить на святкові зустрічі колишніх працівників шкіроб’єднання, які воювали з фашистами... Рада ветеранів підприємства не залишає їх без уваги, намагаючись постійно надавати стареньким посильну допомогу.
Ніна Ковальчук, член ради ветеранів шкіроб’єднання ім. Ілліча: "Ми збираємося, спілкуємося, ми відвідуємо наших ветеранів, які вже не в силах приходити на загальноміські заходи. Ми, які народилися вже після війни і які поки ще можемо ходити, повинні у цей день віддати шану цим людям. Цей день - день скорботи й радості. Ми живемо у мирі... І хто зна, що було б із нами, коли б наш народ не переміг."
Трьома кольорами забарвлене свято 9-го Травня: червоним, що символізує кров, пролиту мільйонами людей, білим - кольором квітучих у травні садів й чорним - кольором удовиних хусток. Цей день із гірким домішком суму й туги за тими, хто навіки залишився молодими, не повернувшись із війни. Подвиг їхній та нині живих учасників тих подій безсмертний.
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
Матеріал передруковано з ТРК "ВІК"